Населені пункти Дмитрівського старостату відомі як своєю природною красою, так і відсутністю водогону тривалий час. Ще давно, коли люди "ходили в інтернет при світлі свічок" (орієнтовно 70-80 роки минулого століття) - на території с.Борисівка та с.Дмитрівка були організовані колодязі скважинного типу. Це такі споруди, які зберігали в собі певну кількість води яка за потреби підкачувалась глибинними помпами. Звісно до наших часів вони не збереглись в робочому стані. З огляду на те, що будувались без застосування новітніх матеріалів, тобто з залізних труб, цегли та деревини - з часом зазнали значного руйнування. Але основною проблемою стало те, що після припинення існування ставків відстійників які знаходились через поле, рівень грунтових вод впав разом з рівнем води в скважинах. Тому й без того мізерний дебіт води став ще меншим зі слів місцевих жителів. Колодязі свого часу законсервували і залишили без уваги. Щоб все таки забезпечити водою ці населені пункти, було прийнято рішення завести воду з колишнього Каховського водосховища в ставок накопичувач с.Борисівка, але чомусь на той час вирішили прокласти водогін через інші віддалені населені пункти району. Згодом, коли пройшла ера "гігантизму" в будівництві, водогін той було не завершено. Пройшли десятки років, місцеві жителі пристосувались до ситуації з водою шляхом буріння власних дворових скважин, та побудовою своїх власних колодязів для привізної води, якою їх забезпечували приватні підприємці. Так було аж до 2021 року, коли завдяки програмі "Великого будівництва" в водогін вдихнули життя. Кожен житель пам'ятає той момент як було прокладено труби до Борисівського ставка накопичувача, побудовано перекачуючу станцію. Відбувся і пробний пуск води, результатом якого була поява води в колодязі на в'їзді в с.Дмитрівка. Залишалось прокласти водогін до башт в с.Дмитрівка та с.Борисівка, біля яких згідно проекту мали бути побудовані бювети з яких місцеві жителі брали б доочищену питну воду для своїх потреб. В той час скликались загальні збори, де селищний голова Олександр Прокопенко спілкувався з жителями які погоджувались прийняти участь в послідуючому прокладанні повуличного водогону від напірних башт, та доочищення такої води власними засобами, або користуванням нею в вигляді технічної. Все йшло за планом і станом на середину 2022 року будівництво водогону було б закінчено. Лютий місяць 2022 року перевернув все з ніг на голову... Всі розпочаті проекти було звернуто, та законсервовано, цей також. Війна підрізала нам "крила", в плані розвитку. І хоча кажуть, що "так як до війни вже ніколи не буде", ми після її закінчення зробимо ще краще! А на даному етапі життя є благодійники, підписаний меморандум і ми очікуємо від них буріння нової скважини в с.Дмитрівка, а при певному позитивному результаті і в інших населених пунктах. Також хочеться вірити, що війна скінчиться невдовзі і колись розпочаті проекти буде відновлено. А купу цегли та металобрухту в вигляді колишніх колодязів для стічних поверхневих вод ми вже залишимо без уваги.