‼️ ОНОВЛЕННЯ щодо ранкового обстрілу ліцею імені К. Д. УШИНСЬКОГОНа жаль, кількість постраждалих внаслідок ворожого удару по території ліцею зросла.По медичну допомогу до лікувального закладу самостійно звернулась ще одна потерпіла — місцева жінка 1976 року народження. Як повідомлялось раніше, поранень зазнав чоловік 1957 року народження. В обох мирних мешканців лікарі попередньо діагностувалиакубаротравму.Росія — країна-терорист, яка щодня продовжує нівечити життя цивільного населення нашогоприкордоння!‼️Новгород-СіверськийРанок нового тижня на прикордонні знову розпочався із цинічного ворожого удару по освіті та нашому майбутньому. Сьогодні, 22 червня, близько 07:15 російські окупанти атакували місто Новгород-Сіверський.Цього разу зафіксовано влучання ворожого БпЛА типу «Молнія» безпосередньо по території Новгород-Сіверського ліцею імені К. Д. Ушинського. Внаслідок вибуху в будівлі навчального закладу вибито вікна та пошкоджено двері. Терористи вкотре цілять у суто цивільні об'єкти, намагаючись залякати мирних мешканців та зруйнувати дитячі освітні простори.Інформація про потерпілих не надходилаУсі додаткові відомості та масштаби пошкоджень наразі встановлюються.Росія — країна-терорист!
Дорогі співвітчизники, шановна українська громадо!Сьогодні моє серце, як і мільйонів українців по всьому світу, обливається кров’ю. Ми стали свідками не просто чергового акту агресії. Це звірячий, сатанинський замах на саму душу нашої нації, на наш генетичний код і духовну основу. Російський «Шахед», який понівечив святиню святинь — Успенський собор Києво-Печерської лаври, цілив не в камінь. Ворог цілив у нашу тисячолітню історію, в нашу пам'ять, в наше право бути собою на своїй Богом даній землі.Подивіться на цей глибокий, трагічний символізм. Це вже втретє за останні 100 років руйнування Великої церкви Лаври. Ті самі варвари, загорнуті в різні ідеологічні обгортки, приходять на наші святині, щоб посіяти пустку. Руйнування церков — це, очевидно, історична професія росіян.Згадайте січень 1918 року, коли криваві більшовицькі банди Муравйова підійшли до Києва. Їхня артилерія нещадно й прицільно розстрілювала хрести Києво-Печерської лаври, лишаючи глибокі шрами на стінах Успенського собору. Минуло трохи більше ніж двадцять років, і в листопаді 1941 року, втікаючи з Києва, комуністи підірвали знову цей унікальний собор, залишивши від шедевра українського бароко лише купу каміння. Тоді вони намагалися цинічно списати свій злочин на нацистів, так само як сьогодні їхні жалюгідні нащадки брешуть світу про "уламки" чи "випадковості".Минуло понад три чверті століття, український народ підняв цей собор із руїн, вдихнув у нього життя, повернув туди рідну молитву. І ось у 2026 році та сама московська орда знову б'є по тих самих хрестах. Це очевидна спадковість зла. Це один і той самий ворог, який не може змиритися з тим, що Україна жива, що вона молиться своєю мовою і йде своєю дорогою.Коли ми аналізуємо цю безумну ненависть до нашої святості, ми повинні нарешті усвідомити масштаби тієї історичної катастрофи, яку приніс на наші землі комуністичний режим. Радянська імперія поставила собі за мету фізично витерти Бога з пам'яті українців. Мало хто замислюється над страшними цифрами: станом на 1917 рік в Україні діяло понад 14 тисяч храмів. А вже наприкінці 1930-х років радянські безбожники ліквідували та закрили майже 90 відсотків із них! Понад шість тисяч українських церков за один тільки сталінський наказ були приречені на повне знесення та розбирання на цеглу. Вони підривали Михайлівський Золотоверхий, вони палили унікальні дерев’яні козацькі церкви. А в 60-х роках хрущовська кампанія обернулася для України закриттям ще половини з тих храмів, що дивом уціліли. Загалом за XX століття радянська влада зрівняла з землею від 8 до 10 тисяч українських сакральних споруд. Це був справжній культурний геноцид, який сьогодні продовжує сучасна росія.Але я хочу, щоб ми подивилися на цей виклик не крізь сльози, а крізь призму нашої вічності.Буквально за декілька років, уже за якесь десятиліття, наша нація буде відзначати великі, сакральні ювілеї — тисячоліття Чернігівського Спасо-Преображенського собору та тисячоліття нашої духовної твердині — Софії Київської. Задумаймося над цим! Ці стіни бачили орду, нацистів і більшовиків. Де тепер ті завойовники? Вони згнили на смітнику історії. А Спас Чернігівський і Свята Софія зустрічають своє тисячоліття під синьо-жовтим стягом.Сьогодні перед нами, перед цим поколінням українців, стоїть великий історичний обов’язок. Це наш іспит перед предками, які будували цю державу, і перед нашими дітьми, які успадкують її волелюбний дух. Ми не маємо права схилити голову. На тлі цих жахливих подій, які ми переживаємо сьогодні в Печерській лаврі, ми маємо не просто думати про ліквідацію руйнувань. Ми повинні мислити стратегічно й масштабно, як велика нація. Настав час серйозно замислитися над відновленням нашої історичної Десятинної церкви — першого кам'яного храму Київської Русі, нашої праматері, символу початку нашої християнської державної традиції, який колись так само затято нищили і східна орда, і радянські більшовики. Повернення цього храму з небуття стане нашою найпотужнішою духовною відповіддю ворогу.Бо з нами Бог, і з нами наша праведна правда. Слава Україні!Віктор Андрійович Ющенко
#інтервю_з_полоненим Полонений російський військовослужбовець Віталій Шибашов розповів, як обіцянки безпечної служби перетворилися на вихід на бойове завдання після кількох занять зі стрільби.За його словами, під час укладання контракту йому обіцяли службу на третій лінії та евакуацію поранених.«Лише коли нас привезли до лісу, люди протверезіли й зрозуміли, куди потрапили, - каже той самий Шибашов. Я підписав контракт добровільно, бо мені обіцяли, що буду на третій лінії: евакуйовуватиму поранених і доставлятиму їх до лікарні. Але вже в лісі зрозумів, що мене обдурили».Після нетривалого навчання його разом з іншими військовими відправили на бойове завдання. Напарник, із яким він перебував у підрозділі, залишив позицію практично одразу після виходу.Сам Шибашов потрапив у полон українських військових.«Я скинув рюкзак і каску та пішов шукати товариша. Раптом з-за дерев вийшли українські військові. Стріляти вони не стали. Не стріляв і я, мій автомат навіть не був знятий із запобіжника».Відео: 152 ОЄБр
Керівництво Верховної Ради України, народні депутати, керівництво та працівники Апарату Парламенту у Львові віддали останню шану народному депутату України Степану Івановичу Кубіву. Він пішов із життя 18 травня на 65-му році життя.«Кожен знав його зі свого боку, але насамперед він був людиною, яка ніколи не залишалася байдужою — ані до долі України, ані до тих, хто був поруч. Для мене він був надійним другом, який завжди тримав слово і на якого можна було покластися в будь-який момент», — зазначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.За словами Віцеспікерки Олени Кондратюк, Степан Кубів фактично відповідав за все, що відбувалося на Майдані.«Він запам’ятався насамперед своєю людяністю, відповідальністю, чесністю та сумлінністю. Це був великий державник, який дуже багато зробив для збереження історичної пам’яті. Він видав не одну історичну збірку про видатних постатей і займався цим щиро, бо любив і вірив в Україну. Передусім це була Людина з великої літери», — наголосила Олена Кондратюк.Вічна пам’ять.
"Мамо, я в Україні". Це перші слова, які капітан морської піхоти Олександр Джугов сказав своїй мамі Любові, коли 15 травня повернувся з російського полону. До нього, каже жінка, її син потрапив 4 квітня 2022 року у Маріуполі.Ще один звільнений з полону — військовослужбовець з Черкащини Дмитро Єщенко. Його брат Сергій розповів, що за понад чотири роки вони ледь впізнали один одного.Загалом сьогодні з полону РФ повернули 205 українських воїнів — це бійці Збройних Сил, Нацгвардії та Держприкордонслужби. Більшість із них були у полоні ще з 2022 року. Вони захищали Україну у Маріуполі, зокрема, на «Азовсталі», на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках та ЧАЕС. Це був перший етап обміну полоненими у форматі 1000 на 1000, повідомив президент України Володимир Зеленський. ❤️🩹 Також на місці, де зустрічають звільнених українських воїнів, ми поспілкувалися з людьми, які досі чекають на повернення з полону своїх рідних чи намагаються бодай щось дізнатися про долю безвісти зниклих. Вони приїжджають до Чернігова з різних областей України, зокрема, Сумської, Київської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської та Запорізької. Історії з місця зустрічі з військовополоненими дивіться у репортажі Суспільного.
Відбулося перше судове засідання у справі, в рамках якої мені було повідомлено про підозру. Разом з адвокатами працюємо з матеріалами справи. Але вже після першого ознайомлення можу повторити те, що сказав журналістам: повідомлення про підозру є необгрунтованим. Як адвокат із понад 30-річним стажем, я завжди керувався законом. І зараз так само буду захищати свої права, своє ім’я та свою репутацію виключно в межах законів України. Я відкритий до всіх процесуальних дій. Водночас вважаю за необхідне звернути увагу на очевидне. Протягом останніх місяців відбувався безпрецедентний публічний тиск на правоохоронні органи з вимогою скласти щодо мене повідомлення про підозру. Переконаний, що слідство має бути незалежним від політичних заяв, медійних кампаній чи будь-яких інших форм впливу.Я залишаюся в Україні, продовжу вести адвокатську діяльність. Планую їздити до військових на фронт, працювати з їхніми запитами, підтримувати наших захисників, колишніх військовополонених та їхні родини. Бо це моя країна і мій обов’язок.
⚡️ Головне зі звернення Президента➡️ Коротко про цей день. Перше – я вдячний нашим воїнам за влучність: українські Сили спеціальних операцій та інші складові нашого захисту. Є результати далекобійних санкцій. Зокрема, щодо регіону Каспійського моря – проти ракетного корабля, який може запускати «калібри». Також є влучання в Пермському регіоні щодо об’єкта нафтової галузі – це понад півтори тисячі кілометрів від нашого державного кордону. Були й інші влучання. За даними нашої розвідки, результати наших відповідей по Брянському напрямку, по Туапсе, по деяких особливих нафтових обʼєктах Росії – результати задовільні для нас. Україна пропонувала Росії припинити вогонь, і це вже далеко не перша пропозиція України. Цього разу – припинити вогонь із 6 травня. Україна готова була забезпечити повну тишу, але у відповідь на цю нашу мирну пропозицію були тільки нові російські удари, нові погрози з боку Росії. Вони хочуть від України дозволу провести їхній парад, щоб вийти на площу безпечно на годину раз на рік, а потім далі знов убивати, убивати наших людей і воювати. Вже росіяни говорять про удари після 9 травня. Дивна й точно неадекватна логіка російського керівництва. Маємо і звернення від деяких держав, близьких Росії, про те, що їхні представники збираються бути в Москві. Дивне бажання… в ці дні. Ми не рекомендуємо. ➡️ Тільки за цю добу росіяни били по периметру всієї нашої лінії державного захисту від Чернігівщини до Миколаївщини. Були ураження потягів – це звичайні цивільні потяги, жодного воєнного сенсу. Також росіяни били по енергетичних об’єктах та по звичайних житлових будинках, знову і знову. Українська позиція максимально прозора й чесна: Україна буде діяти дзеркально. Якщо б була тиша, то не було б українських далекобійних санкцій. ➡️ Друге важливе за сьогодні: ми продовжуємо перемовини з представниками Президента Сполучених Штатів Америки – із Віткоффом і Кушнером. Умєров буде говорити з ними сьогодні. Завдань три. Гуманітарні речі – дуже сподіваємося, що вдасться забезпечити обміни, це важливо. Наступне – активізація дипломатичного процесу з Росією. Хоча там, у Росії, тільки про удари й думають, ми думаємо про наближення миру. Треба закінчувати війну у Європі – найбільшу повномасштабну війну після Другої світової. Завтра світ буде відзначати річницю завершення війни у Європі в травні 1945-го. Найкраще, що могло би вшанувати пам’ять усіх, хто тоді боровся проти фашизму й переміг, найкраще було б – це, звісно, мир у Європі. Як і 81 рік тому, так і тепер Америка може миру допомогти своєю справедливою та сильною позицією проти агресора. І важливо, що американський народ саме так ставиться до Росії зараз – як до агресора. Ще один компонент наших перемовин із представниками Президента Сполучених Штатів – це безпекові домовленості, які можуть посилити наш захист життя. Ми обговорили з нашою дипломатичною командою завдання в роботі з партнерами на травень, це вагомі речі. ППО – пріоритет. Стійкість України – пріоритет. Підтримка для наших людей – пріоритет. Слава Україні! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
🏘 Тут через город уже видно білоруські хати, але потрапити до Білорусі, щоб побачитися з рідними, не можна через закритий кордон та повномасштабну війну з Росією.Селище Добрянка розташоване просто на кордоні з Білоруссю. Після 24 лютого 2022 року воно опинилося в тилу у російських військ, які наступали на Чернігів. Тоді місцеві намагалися не допустити вторгнення зі сторони Білорусі: виходили до пункту пропуску "живим щитом" та кричали в рупор: "Білоруси, ви нас чуєте? Добрянка на вас тут не чекає". Після квітня 2022-го, коли Сили оборони вийшли до державних кордонів України на Чернігівщині, жителі області періодично чують про ймовірний повторний наступ з території Білорусі. Для добрянців ці заяви мають свій особливий характер, адже вони перші, хто це може відчути. На тлі цих заяв команда Суспільне Чернігів вирушила до Добрянки, аби поспілкуватися про безпекову ситуацію та почути історії місцевих про їхнє життя за 30 метрів від Білорусі.👉🏻 Текстовий репортаж з прикордоння — **читайте у матеріалі.**
☝️Олексій Кулеба: Команда Мінрозвитку продовжує впроваджувати системні рішення у відновленні та зміцненні стійкості країни.Підсумки роботи за квітень:🛣️ Дороги та логістикаУже відремонтовано понад 7,2 млн м² покриття. Щодня — це більше 200 тис. м². Темпи відновлення доріг цього року зросли у 5 разів. Основна увага — на міжнародні маршрути, які тримають економіку і забезпечують стійкість країни.🔋 Плани стійкостіВже стартували будівельні роботи на понад третині об’єктів. Плануємо встановити понад 200 модульних котелень. Також отримали перші когенераційні установки для Чернігівщини — це тепло і електроенергія для понад 350 тис. людей. Також запускаємо нові рішення для стабільного водопостачання для 10 млн українців.💡 Енергонезалежність: СвітлоДІМПрограма вже працює на Харківщині — маємо перші заявки. У Києві та області 2657 будинків отримали 289 млн грн на енергообладнання. Далі — плануємо розширення на інші регіони.🏠 Житлова політикаСтартувало бронювання коштів за житловими ваучерами для ВПО з тимчасово окупованих територій. Це новий етап програми єВідновлення – «Житло для ВПО з ТОТ». Рішенням уряду на програму наразі передбачено 6.6 млрд грн. Що дозволить забезпечити житлом близько 3 300 родин.🚆 УкрзалізницяНа маршрути вийшли перші 6 нових купейних вагонів українського виробництва, а завдяки гранту ЄБРР поліпшиться безбар’єрність на вокзалах Києва та Львова. Також залучено кошти на власну енергогенерацію залізниці та завершено роботу над важливим євроінтеграційним законопроєктом.🤝 Публічно-приватне партнерство Концесія терміналів у порту Чорноморськ: завершено етап прекваліфікації. Участь взяли світові портові оператори. Це важливий сигнал для інвесторів. Паралельно з цим формується перелік проєктів публічно-приватного партнерства та інвестицій – загалом йдеться про понад 30 проєктів у сфері транспорту та інфраструктури. 🏗 Відновлення громадВ Україні відновлено вже 24 000 об’єктів (80% від пошкоджених), серед яких відкриті після відбудови школи у Гостомелі та Ковелі. Агентство відновлення продовжує активні роботи в Бородянці та розпочало зведення житла у військовому містечку Гостомеля.👉Детальніше – на сайті: https://bit.ly/4w4T2x0
Однією з найбільших проблем водопровідної мережі міста Чернігова є стан запірної арматури на приватних врізках 🚰. Це стосується як підприємств і організацій 🏢, так і фізичних осіб 🏠.На жаль, досить поширеною є практика встановлення у точці врізки найдешевших кранів або засувок 💸. Як показує досвід, така економія є короткостроковою: достатньо 2–3 перекриттів — і кран виходить з ладу ⚠️. Аналогічна ситуація і з дешевими, безіменними (небрендовими) засувками низької якості, які часто називають «китайськими» ❌.Щоб уникнути аварійних ситуацій 🚧 і відключень водопостачання 🚱 на вулицях, кожен власник будинку 🏠, який має водопровідний ввід, повинен у першу чергу перевірити стан запірної арматури 🔍 та, за необхідності, замінити її на якісну 🔧.На сьогодні КП «Чернігівводоканал» використовує виключно крани з нержавіючої сталі 🛠️, які не піддаються корозії у водопровідних колодязях. Також встановлюються засувки з обов’язковою гарантією виробника не менше 10 років 📜. У разі несправності протягом гарантійного періоду їх заміна здійснюється за рахунок виробника ♻️.Аналогічні вимоги висуваються і до споживачів 👥, особливо при використанні труб діаметром від 50 мм і більше 📏, що в першу чергу стосується юридичних осіб.Не варто економити на запірній арматурі ❗ У випадку аварії витоки води 💧 можуть спричинити значно більші збитки, ніж вартість якісного обладнання. Крім того, відключення водопостачання сусідів 🚱 також має фінансові та соціальні наслідки.Економте розумно 💡 — інвестуйте в надійність, а не в дешеві рішення 👍.