🇷🇺⛴РФ у морській кризіЗатоплення військового буксира «Капітан Ушаков» проєкту 23470 прямо біля заводського причалу у Санкт-Петербурзі стало показовим маркером стану російського суднобудування. ➡️Йдеться не про невелике портове судно, а про 70-метровий буксир водотоннажністю 3400 тонн, з льодовим класом Arc4, вантажопідйомним краном на 20 тонн і вертолітним майданчиком. Для російського ВМФ він мав стратегічне значення як допоміжний флотський елемент, проте завершив свій шлях ще до введення в експлуатацію.➡️Проблема не обмежується одним інцидентом. Будівництво буксирів цього типу розтягнулося на роки: перші заклали у 2014–2016 роках, ввели в стрій лише у 2020–2022 з багаторічними затримками. Причини — санкційний дефіцит компонентів, особливо гвинторульових колонок, що змусив РФ шукати заміни й переробляти конструкції, змінюючи характеристики та остійність суден. Зриви контрактів уже призводили до судових позовів Міноборони РФ проти верфей.➡️Цей випадок накладається на системну кризу: з 2017 року буксується ремонт авіаносця «Адмірал Кузнецов» (фактично на межі списання), з 2014-го не можуть завершити ремонт БПК «Адмірал Чабаненко», а за останні півтора року ВМФ РФ не отримав жодного нового корвета чи малого ракетного корабля. Станом на літо 2025 року навіть перспективні проєкти — на кшталт БДК «Володимир Андрєєв» (11711М) водотоннажністю до 9500 тонн — добудовуються у форматі «на плаву» з невизначеними ризиками.❗️У підсумку, «Капітан Ушаков» — не окремий провал, а симптом глибокої технологічної деградації російського суднобудування. Дефіцит комплектуючих, втрата кваліфікованих кадрів і зношення виробничої бази ставлять під сумнів здатність РФ підтримувати навіть допоміжний флот, не кажучи вже про кораблі океанського класу. Це створює довгострокові обмеження для проєкції сили РФ на морських театрах, особливо у Чорному та Тихоокеанському регіонах.🏴CGTAnalytics
🇧🇾🔫Білорусь представила мобільний та піхотний комплекси РЕБ «Фумігатор» для боротьби з дронамиБілоруське ОІО «КБ Радар» офіційно презентувало та розпочало серійне виробництво двох нових антидронових систем радіоелектронної боротьби — «Фумігатор-В» і «Фумігатор-Н». ➡️Перша версія виконана на базі автомобіля УАЗ-452 («Буханка»), друга — у портативному рюкзачному форматі для піхотних підрозділів. Обидві системи призначені для протидії мультикоптерам та FPV-дронам шляхом комплексного придушення каналів управління, передачі даних і супутникової навігації.🏎«Фумігатор-В» має 14 окремих блокаторів, кожен з яких відповідає за свій діапазон частот, що забезпечує гнучке налаштування під конкретну загрозу та можливість одночасної роботи по декількох каналах. Конструкція дозволяє вести придушення на максимальних відстанях у межах зони прямої видимості, а також інтегрувати комплекс у мобільні групи або використовувати його для охорони стаціонарних об’єктів. 🔫Піхотний «Фумігатор-Н» оснащений 12 блокаторами та працює від автономних акумуляторів, що дозволяє застосовувати його в умовах маневрового бою або у відриві від основних сил.❗️Використання модульної архітектури в обох комплексах свідчить про намагання білоруського оборонпрому створити універсальну платформу РЕБ, здатну швидко адаптуватися до нових частотних діапазонів і типів загроз. З огляду на активне застосування FPV-дронів в сучасних конфліктах, «Фумігатор» може стати одним з основних тактичних інструментів для прикриття передових позицій та техніки, а мобільність «буханкової» версії дозволяє оперативно змінювати райони роботи та супроводжувати бойові групи.🏴CGTAnalytics
🇨🇳🔫Китайські 107-мм снаряди в арсеналі РФ: маркер чорного ринку озброєньБуло ідентифіковано фото китайських 107-мм осколково-фугасних реактивних снарядів (офіційне позначення — РСЗО-107-ОФ), які російські війська застосовують у РСЗВ Type-75. ➡️Характерний зелений колір і специфічне маркування з розташуванням року виробництва по центру (у цьому випадку — 1990 рік) чітко вказують на китайське походження.🛑Виявлення цих боєприпасів свідчить, що обсяги поставок суто північнокорейських снарядів можуть бути меншими, ніж вважалося, а російська армія активно докуповує боєкомплект на чорному ринку. Подібна схема не є новою для нинішньої війни: з початку вторгнення РФ систематично поповнює арсенали через непрямі канали. 🛑Імовірними джерелами надходження китайських РС можуть бути Іран та африканські ринки нелегальної зброї, де існує широка мережа посередників.❗️За тактико-технічними характеристиками ці снаряди мають бути ідентичними до північнокорейських аналогів, однак, за оцінками військових фахівців, китайське виробництво, особливо зразків кінця ХХ століття, забезпечувало вищу купчастість стрільби. Це може вплинути на ефективність вогню російських підрозділів, особливо при масованому застосуванні РСЗВ у ближньому тилу ЗСУ.🏴CGTAnalytics
🇷🇺✈️Універсальний російський ударний дрон «Архангел»Російський приватний розробник представив дрон «Архангел», заявлений як універсальна платформа для ураження повітряних цілей, безпілотних катерів, бронетехніки, укріплень та живої сили. ➡️Апарат має дальність польоту до 50 км, швидкість — до 350 км/год, причому виробник стверджує, що ці показники зберігаються у всіх варіантах озброєння.➡️Конструкція передбачає чотири модифікації з різними боєзарядами: перехоплювач із БЧ у 650 г; варіант із трьома боєприпасами до 800 г для боротьби з дронами, катерами та легкою бронетехнікою; версія з 1,3 кг для ураження танків і БТР; важкий варіант з БЧ у 2,5 кг для руйнування укріплень. Ключова відмінність — спроба створити платформу, здатну швидко змінювати роль, але це накладає високі вимоги до систем наведення, стійкості до РЕБ і підготовки операторів.❔Попри амбіційність концепції, її практична ефективність залежатиме від кількох факторів: надійності систем управління на дальності 50 км у насиченому РЕБ середовищі, стійкості конструкції до змін маси боєзаряду, реальної точності наведення та здатності інтегруватися з іншими засобами ППО і ударними комплексами. ❗️Оголошені плани щодо серійного виробництва виглядають як спроба прискорено зайняти нішу універсальних дронів, однак без масштабної бойової перевірки та відпрацювання логістики ця платформа ризикує залишитися експериментальним зразком.🏴CGTAnalytics
🇷🇺🔫РФ презентувала «Дронобус»: наземну платформу для запуску оптоволоконних дронівНа одному з виставкових заходів у РФ було вперше представлено малогабаритний транспортний модуль «Дронобус», призначений для розгортання та запуску дронів, що керуються по оптоволоконному кабелю. Розробку здійснило ТОВ «НТЦ Коршень» — структура, яка раніше працювала над низкою рішень для БПЛА тактичного рівня.➡️Платформа — гусенична, із захищеним відсiком для розміщення й стрільби оптоволоконним дроном, що нагадує інженерний міні-робот із силовими установками на електродвигунах. Комплекс, за наявними даними, може бути застосований для запуску FPV-дронів із прямим дротовим зв’язком — зокрема, в умовах активної РЕБ, де радіоканал втратиш за лічені секунди.🛑Перевага саме оптоволоконного управління — максимальний захист від глушіння та перехоплення сигналу, особливо при роботі в умовах насиченої електронної боротьби. Імовірно, «Дронобус» розгортається у тилу або на передньому краю для масованого запуску дронів-камікадзе або розвідувальних платформ, з фіксацією координат та маршруту в реальному часі через кабель.🛑Сам факт появи такої платформи свідчить про системну спробу РФ створити комплексну інфраструктуру дронового наступу — від станцій зв’язку й запуску до модулів з оптоволоконним контролем, які складніше заглушити чи вивести з ладу.❗️Така технологія особливо актуальна на тлі розширення застосування FPV-дронів на рівні піхотних та штурмових підрозділів. Очевидно, що розробки на кшталт «Дронобуса» можуть стати ключовими елементами в автоматизованих атаках у сірій зоні фронту, де важлива не лише дальність польоту, а й контрольований канал управління в умовах жорсткої РЕБ.🏴CGTAnalytics
🇧🇾🔫Білорусь перетворюється на полігон ОДКБ:У вересні 2025 року на території Республіки Білорусь відбудеться безпрецедентна за масштабом серія з шести військових навчань ОДКБ.📝Серед них — «Взаимодействие-2025», «Поиск-2025», «Эшелон-2025», а також головні стратегічні маневри «Запад-2025». Формально йдеться про послідовні етапи бойової підготовки союзних армій, проте характер і щільність цих подій створюють високий ризик прихованого перекидання сил РФ до кордонів України та ЄС.Найбільше занепокоєння викликає те, що офіційно задекларовано “відпрацювання нових форм і способів застосування підрозділів сухопутних військ”, базованих на досвіді сучасних збройних конфліктів. Вочевидь, йдеться про адаптацію до умов війни в Україні. У заяві Міноборони Білорусі також фігурує теза про «спільні оборонні та наступальні дії» — що суперечить тезі про нібито “неагресивний” характер навчань.➡️Особливо варто звернути увагу на навчання логістичних частин «Эшелон-2025», під прикриттям яких може проводитися нарощування складів, техніки та резервів на білоруському напрямку. Саме логістика була ключовою підготовчою фазою перед вторгненням у лютому 2022-го. Повідомлення про прибуття перших ешелонів із технікою вже підтверджено фотофіксацією та офіційними даними МО Білорусі. Загальна заявлена чисельність — 13 тисяч осіб — викликає сумніви в достовірності: західні аналітики переконані, що ця цифра істотно занижена.➡️Попри заяви міністра оборони Віктора Хреніна про «перенесення основної частини маневрів углиб країни» та «готовність до діалогу», сам факт розгортання шести навчань упродовж одного місяця на фоні продовження війни РФ проти України демонструє використання Білорусі як тилової бази для російських сил. Водночас це слугує сигналом і до ЄС, зокрема до Польщі та країн Балтії, про збереження стратегічного тиску на східному фланзі.➡️Такі маневри — це не лише бойова підготовка, а й інструмент інформаційно-психологічного тиску, демонстрація мобілізаційної спроможності ОДКБ та спроба реабілітувати її як де-факто працюючу структуру після провалу в Казахстані та нейтралітету вірменсько-азербайджанських конфліктах.❗️Формальне підґрунтя навчань — «перевірка готовності до різних сценаріїв» — виглядає як рамка для будь-якого розвитку подій, від класичного тренування до інсценування вторгнення, що в українському контексті сприймається не як гіпотеза, а як потенційна загроза.🏴CGTAnalytics
🚢🇨🇳Китай вводить до строю есмінці типу 052DM: зростання якісного потенціалу флоту без виходу за масовістьВМС НВАК ввели до експлуатації два нові есмінці типу 052DM — Heze (бортовий №126) та Zhumadian (№127). ➡️Обидва кораблі передано до Північного флоту, й це черговий етап у серійному розгортанні наймасовішого у світі класу сучасних есмінців. Варіант 052DM є модернізацією платформи 052D — корабля, що став основою китайської стратегії розвитку надводного флоту, зокрема завдяки універсальній вертикальній системі запуску VLS на 64 ракети, оптимізованій для широкого спектра завдань.⚙️Від версій DL і DG новий варіант 052DM відрізняється, зокрема, новим Х-діапазонним радаром AESA типу 368, покращеною системою боротьби з малопомітністю, а також розширеною вертолітною палубою під гвинтокрил Z-20F. Це посилює здатність есмінця діяти в умовах радіоелектронної боротьби та морської розвідки. Попри зростання тоннажу до 8000 тонн, нова версія не переходить у категорію великих бойових кораблів на кшталт 12–13-тисячотонного типу 055, але забезпечує баланс між озброєнням, вартістю і масовим виробництвом.🚀Озброєння есмінців включає ПКР YJ-18 (із кінцевою швидкістю до 3 Маха), стратегічні крилаті ракети YJ-100 (дальність до 1000 км), зенітні комплекси HHQ-9, HQ-16, HHQ-10, DK-10A, а також ракету YJ-21, що вважається гіперзвуковим проривом у сфері протикорабельної зброї. Сенсорний комплекс містить щонайменше шість радарів і два гідролокатори, що забезпечує кораблю широку ситуаційну обізнаність на поверхні, у повітрі й під водою.❗️Водночас Китай дотримується стратегії поступового удосконалення наявної моделі без переходу до повного оновлення класу. Таким чином, тип 052DM стає "робочою кобилою" флоту, здатною закривати більшість завдань на фоні повільнішого виробництва важчих і дорожчих типів на зразок 055. Це свідчить про прагматичну орієнтацію Пекіна на оперативне нарощування флоту з урахуванням технологічних ривків, але без втрати виробничого темпу.🏴CGTAnalytics
🇷🇺✈️«Шахеди» на передовій: нова тактика Росії і радикалізація ролі бригади ГРОМ «Каскад»Оприлюднена ГУР інформація про те, що російська бригада безпілотної авіації ГРОМ «Каскад» тепер використовує «Шахеди» (Герань-2) на фронті, сигналізує про якісну зміну в російській доктрині застосування дронів-камікадзе. ➡️Ця бригада раніше виконувала переважно тактичні функції — розвідка, вогневе ураження в ближньому тилу, коригування артилерії за допомогою «Орланів» чи ударів «Ланцетами». Але поява «Шахедів» — дронів із радіусом у сотні кілометрів — переводить підрозділ на зовсім інший рівень.Те, що «Каскад» перебуває безпосередньо на передовій, означає: Росія не просто нарощує виробництво «Шахедів» (18 тисяч за 7 місяців), а й переглядає логіку їхнього бойового застосування. Тепер атаки дронами стратегічної глибини здійснюються не централізованими операторами з тилу, а тактичними групами прямо з фронту. Це може вказувати на два можливі сценарії. 🛑Перший — дрони використовуються для ураження прифронтових міст України: логістичних центрів, ППО, командних пунктів і пунктів базування дронових роїв. 🛑Другий — РФ намагається створити гнучку систему розосереджених пусків, де фронтова бригада одночасно веде тактичні дії і забезпечує стратегічні удари по тилу.З військово-технічної точки зору, надання «Каскаду» «Шахедів» свідчить про поступове злиття вертикалей БПЛА в Росії: тактична й оперативна компоненти більше не розділені. Бригади на передовій отримують широкий спектр засобів — від мінідронів до ударних БПЛА великої дальності. Це дозволяє створювати багатошарову систему ураження з локальним прийняттям рішень. Після 30 тисяч запущених «Гераней» і 18 тисяч лише з початку 2025 року стає зрозуміло: РФ не лише не скорочує виробництво, а готується до тривалого масованого застосування. І передача їх на нижчі рівні командування — доказ цього.❗️Озброєння «Каскаду» «Шахедами» — це початок нової тактики масованого, розподіленого терору, де лінія фронту стає і лінією запуску. 🏴CGTAnalytics
🇦🇹🇷🇺Австрійські лазерні діоди у російських ракетах: як санкційний контроль програє технічну деталізаціюАналітична компанія Dallas оприлюднила документи, які свідчать про можливе використання австрійських лазерних діодів виробництва Roithner Lasertechnik GmbH у головках самонаведення російських ракет класу «повітря–повітря». Згідно з їхніми даними, через фірму-прокладку з Гонконгу продукція могла потрапити до структури концерну «Тактическое ракетное вооружение», одного з ключових постачальників авіаційного озброєння для ВКС РФ.➡️У центрі інциденту — діоди типу RLT1060-100G, які використовуються для генерації вузькоспрямованого інфрачервоного або лазерного випромінювання. Подібні компоненти можуть бути частиною активних або напівактивних систем наведення, зокрема в ракетах типу Р-73, Р-77 чи К-77М. Судячи з листування між директором компанії «ТРВ-Инжиниринг» та представником «Азовського оптико-механічного заводу», діоди вже проходили випробування на сумісність і, ймовірно, готувалися до інтеграції у готові вироби. Хоча обсяг поставки (28 одиниць) не є критичним у масштабах виробництва, індикативною є сама схема — обхід санкцій через Гонконг, невидимий на етапі експорту, але важливий на етапі компонентного забезпечення.🛑Офіційна відповідь Roithner Lasertechnik демонструє класичну логіку «санкційної наївності»: компанія не знала про військове призначення товару, не мала прямого контракту з РФ, а кінцевий користувач — гонконзька United Electronics Group — не була під санкціями на момент підписання договору. Така структура дозволяє уникнути прямої юридичної відповідальності, але підтверджує головне — санкційна система, побудована на фільтрації кінцевого споживача, не працює в умовах глобального ринку оптоелектроніки. Особливо коли мова йде про компактні, подвійного призначення компоненти, що легко інтегруються в критичні вузли озброєння.🛑Виявлення лазерних діодів у структурі ракетного наведення РФ вкотре підкреслює: навіть ізоляційна економіка може залишатись високотехнологічною — за рахунок легальних прогалин у контролі. Російський ВПК дедалі активніше не виробляє, а імпортує у фрагментах — через третіх посередників, з фокусом на нішеві деталі. І доки кожен діод не розглядатиметься як потенційна зброя, санкційна політика залишатиметься реактивною, а не профілактичною.❗️Таким чином, ситуація з Roithner — це не технічний казус, а маркер стратегічної слабкості західного контролю над критичними технологіями. Російські ракети можуть бути зібрані не всупереч санкціям, а завдяки їхнім технологічним лазівкам.🏴CGTAnalytics
🇨🇳🔫Морпіхи КНР: спецпідрозділ як візитівка штурмової доктрини ПекінаЗ нагоди державного свята Китай опублікував рідкісні кадри підготовки спецназу морської піхоти ВМС НОАК.➡️Показові моменти — швидке десантування з гелікоптера, штурм будівель, вправи зі стрільби, водна підготовка, тренування в міських умовах — свідчать про спробу позиціонувати морпіхів не лише як допоміжну силу флоту, а як автономну наступальну одиницю для екстериторіальних дій.🛑Китайська морська піхота активно трансформується: замість раніше обмежених завдань узбережного захисту вона дедалі більше орієнтується на «силове проектування» — швидке реагування в Східнокитайському та Південнокитайському морях, потенційні десанти на Тайвань або в зоні архіпелагів Спратлі. За останні роки чисельність морпіхів зросла до 30–40 тис. осіб, а найбоєздатніші бригади оснащуються бронетехнікою типу ZTD-05, ударними катерами й конвертопланами.🛑Особливість показаного спецпідрозділу — наголос на універсальності: десантування з повітря, захоплення інфраструктури, ближній бій і дії в прибережному міському середовищі. Це відображає концепцію гібридного штурму: не масштабний морський десант, а обмежене за чисельністю, але високомобільне вторгнення, з орієнтацією на швидке захоплення вузлових об’єктів і створення плацдарму для подальших сил.❗️Формування і активне розкручування іміджу морських піхотинців — не лише демонстрація готовності, а частина інформаційно-психологічної стратегії. Це сигнал Тайваню, Японії й США: НОАК не просто має амфібійні сили, а готова виводити їх на передову навіть у символічні дні — перетворюючи ритуали на тактичне нагадування про стратегічну волю. Реальна боєздатність таких підрозділів перевірена поки що переважно на навчаннях, але характер підготовки і технічна база дозволяють вважати їх ключовим компонентом для операцій у «сірій зоні», де масштаб вторгнення ще не дорівнює оголошеній війні.🏴CGTAnalytics