🇮🇷💣Іранські «касетні» балістичні: один пуск — десятки точок ураження і новий головний біль ППОІз проросійських OSINT-каналів пішли фото й твердження про виявлені в Ізраїлі нерозірвані суббоєприпаси, які нібито відповідають касетним бойовим частинам іранських балістичних ракет (згадують Khorramshahr-4, Qiam-1, Ghadr). ➡️Сам факт застосування касетного спорядження Іраном у цій війні не є “чуткою”: у червні 2025 року Ізраїль офіційно заявляв про ракету з касетними суббоєприпасами, що розкрилася в повітрі й розсіяла близько 20 елементів на радіус приблизно 8 км. У лютому–березні 2026 ізраїльські служби знову повідомляли про такі боєприпаси після ударів, а поліція говорила про докази касетних елементів на місцях падіння. ➡️Військова логіка касетної БЧ на балістичній ракеті проста: коли пуски рідшають (через втрати пускових, удари по складах і дефіцит “вікон” для масованих залпів), сторона намагається зберегти ефект за рахунок площі й множинності уражень. Умовно кажучи, замість «одна ракета — один великий вибух» отримуємо «одна ракета — десятки розкиданих вибухів/влучань», плюс довготривалий ризик від нерозірваних елементів. Це добре вкладається в зафіксовану тенденцію падіння інтенсивності іранських пусків у затяжній фазі війни: касетна БЧ — спосіб “підсилити” кожен постріл, коли загальна щільність залпу вже не та.🛑Для ППО й тилу це неприємна комбінація. По-перше, навіть частково успішне перехоплення не гарантує “чистого” результату: якщо розкриття відбулося в термінальній фазі, на землі з’являється багато окремих точок падіння, і реагувати доводиться не на один епізод, а на розсип подій у широкому секторі. 🛑По-друге, касетний формат б’є по найслабшому місцю міської оборони — часу, увазі й ресурсах саперів/рятувальників, бо кожен нерозірваний елемент стає окремою задачою. Саме тому такі боєприпаси системно вважаються “антицивільним” інструментом навіть тоді, коли формально декларують військову ціль.🔫CGTAnalytics