🇷🇺📶«Барраж-1»: стратосферний “псевдосупутник” РФ, який намагаються підшити під зв’язок і 5GРосійські джерела повідомляють про перший запуск безпілотної стратосферної платформи «Барраж-1», яку пов’язують із ФПІ та розробкою новгородської «Аеродроммаш» спільно з МДТУ ім. Баумана. ⚙️Заявлені рамки амбітні: підйом корисного навантаження до 100 кг на висоту до 20 км, а керування висотою — через “пневмобаластування”, тобто зміну ешелону для підхоплення потрібних вітрових потоків. У логіці задуму це класичний HAPS-підхід: дати “вишку в небі” над регіоном, швидше й дешевше, ніж піднімати повноцінне LEO-сузір’я. ➡️На висоті близько 20 км платформа справді може забезпечувати широкий радіогоризонт, але практичне покриття для стільникових сценаріїв упирається в геометрію: навіть ITU на прикладах для HAPS показує, що при вимозі до кута місця (щоб зв’язок був стабільним) зона сервісу рахується десятками/сотнями кілометрів, а не “півконтинентом”. Тобто для “великих територій” потрібна не одна платформа, а мережа — і з наземною інфраструктурою, і з частотними дозволами, і з каналами магістрального підключення. ➡️Найцікавіше тут — намір тестувати 5G NTN (non-terrestrial networks). Це не маркетингове слово: 3GPP справді стандартизує підтримку NTN для 5G/NR (зокрема у профільних технічних звітах), але стандарти не роблять магії — вони лише задають “як має говорити мережа”, тоді як реальна ефективність визначається енергетикою платформи, стабільністю позиціювання в стратосфері, пропускною здатністю корисного навантаження та стійкістю до РЕБ/виявлення. ❗️Заявлена концепція виглядає радше як спроба створити регіональний “буфер зв’язку” на випадок провалів супутникових сервісів, ніж повноцінний замінник LEO-інтернету./🇷🇺📶"Barrage-1": a stratospheric "pseudo-satellite" of the Russian Federation, which is being tried to be made for communication and 5GRussian sources report the first launch of the unmanned stratospheric platform "Barrage-1", which is associated with the FPI and the development of the Novgorod "Aerodrommash" together with the Bauman Moscow State Technical University.⚙️The declared framework is ambitious: lifting the payload up to 100 kg to a height of up to 20 km, and altitude control - through "pneumoballast", that is, changing the echelon to pick up the necessary wind flows.In the logic of the idea, this is a classic HAPS approach: to give a "tower in the sky" over the region, faster and cheaper than raising a full-fledged LEO constellation.➡️At an altitude of about 20 km, the platform can indeed provide a wide radio horizon, but practical coverage for cellular scenarios rests on geometry: even the ITU, using examples for HAPS, shows that with the requirement for the elevation angle (so that the connection is stable), the service area is considered tens/hundreds of kilometers, not a “semi-continent”. That is, for “large territories” you need not one platform, but a network — with ground infrastructure, frequency permits, and trunk connection channels.➡️The most interesting thing here is the intention to test 5G NTN (non-terrestrial networks). This is not a marketing word: 3GPP does indeed standardize NTN support for 5G/NR (in particular, in profile technical reports), but standards do not do magic — they only specify “how the network should speak,” while real efficiency is determined by the platform’s energy efficiency, stability of positioning in the stratosphere, payload throughput, and resistance to electronic warfare/detection.❗️The stated concept looks more like an attempt to create a regional “communication buffer” in case of satellite service failures than a full-fledged substitute for LEO Internet.🔫CGTAnalytics