🇷🇺🔫Причини артилерійської переваги РФПотужне нарощування артилерійського потенціалу Росії останні два роки стало можливим завдяки хімічній промисловості, яка відіграє критичну роль у виробництві боєприпасів. ➡️Лише за 2023 рік РФ виробила 11,58 тис. тонн нітроцелюлози, а з урахуванням імпорту — до 14,6 тис. тонн. Це у п’ять разів більше, ніж у 2014 році, й дозволяє виготовити понад 7 тис. тонн піроксилінового пороху — ключового компонента артилерійських снарядів.➡️Технохімічна база РФ посилюється не лише за рахунок нітроцелюлози. З 2021 по 2024 рік виробництво толуолу зросло на 42% (до 387,9 тис. тонн), а азотної кислоти — майже вдвічі, до 105,3 тис. тонн. Основне навантаження взяли на себе хімічні гіганти: "Азот Уралхим" та "Азот Еврохим", які фактично перетворилися на оборонні хаби.➡️Паралельно модернізуються та розширюються заводи з виробництва пороху: "Завод імені Свердлова", "Пермський пороховий", "Казанський", "Алексінський", "Каменський", "Тамбовський", а також "Солікамський завод «Урал»" та інші. Загальна чисельність персоналу на них зросла на 17% (до 27,7 тис. осіб), тоді як ефективність виробництва підвищилась на 70% завдяки технічному оновленню ліній.❗️Ці фактори дозволили РФ у 2022–2024 роках фактично подвоїти обсяг виробництва пороху й отримати тимчасову перевагу у валовому випуску артилерійських боєприпасів над країнами НАТО. В умовах санкцій та затягнутої війни ставка Кремля на мобілізацію старих хімічних потужностей і переформатування ВПК на масове штампування снарядів виявилася стратегічно результативною — принаймні в коротко- та середньостроковій перспективі.🏴CGTAnalytics