Астма є одним із найпоширеніших хронічних неінфекційних захворювань дихальних шляхів, на яке страждає понад 260 мільйонів людей у світі 🌍. Хвороба проявляється нападами задишки, свистячим диханням та відчуттям задухи, що суттєво обмежують фізичну активність людини, а за відсутності належного контролю — становлять серйозну загрозу для життя. Щороку астма стає причиною понад 450 000 смертей. Приблизно 96% летальних випадків припадає на країни з низьким або середнім рівнем доходу; важливо наголосити, що більшості цих смертей можна було запобігти ❗️Глобальна ініціатива з боротьби проти астми (GINA) є провідним джерелом науково обґрунтованих стратегій, спрямованих на підвищення обізнаності та вдосконалення методів ведення пацієнтів 📊.Астму можна ефективно контролювати. Більшість пацієнтів здатні досягти належного тривалого контролю над перебігом захворювання за допомогою базової терапії, що включає інгаляційні кортикостероїди (ІКС) 💊. Правильне лікування забезпечує відсутність тяжких загострень і тривожних симптомів удень або вночі, збереження нормальної (або близької до норми) функції легень, а також можливість вести активний спосіб життя, зокрема виконувати фізичні вправи 🏃‍♂️. Згідно з сучасними рекомендаціями, дорослі, підлітки та діти віком 6–11 років повинні отримувати терапію, що містить ІКС. Це значно знижує частоту й тяжкість симптомів, ризик госпіталізацій та летальності від астми 📉.Ключовим елементом профілактики астми є ідентифікація та мінімізація контакту з тригерами — зовнішніми чинниками, що провокують загострення 🔎. Важливо максимально обмежити вплив аероалергенів у побуті, зокрема пилку, плісняви, кліщів домашнього пилу та епідермальних алергенів тварин 🏠. Категорична відмова від куріння (зокрема пасивного) суттєво знижує частоту рецидивів 🚭. Крім того, ефективна профілактика неможлива без суворої медикаментозної дисципліни — точного дотримання призначеної лікарем схеми базової терапії ✔️.