Із блогу Юрія ІваніваПріоритет львівського професора Оскара Відманна у вивченні Тетради Фалло Найпоширеніша тяжка ціанотична вроджена вада серця має назву «тетрада Фалло». Тетрада – бо у серці є відразу чотири аномалії: стеноз легеневої артерії, дефект міжшлуночкової перегородки, зміщення аорти, яка «сидить верхи» на міжшлуночковій перегородці, приймаючи кров відразу з обох шлуночків, і різко потовщені стінки правого шлуночка. Ціанотична – означає синя, тому що шкіра і слизові оболонки у дітей мають синій відтінок через низьке насичення крові киснем, бо до легень поступає дуже мало крові і значна частина венозної (темної) крові, яка повертається до серця, щоб іти до легень, через дефект (отвір) у перегородці прямує в аорту. Після публікації в «Марсельському медичному журналі» французького кардіолога Етьєна-Луї Артура Фалло в 1888 про анатомічні особливості цієї вади серця її стали називати і називають до цього часу тетрадою Фалло.Однак ще у 1881 році львівський професор-кардіолог Оскар Відманн (Oskar Widmann) опублікував статтю під назвою «Випадок стенозу легеневої артерії» в журналі Галицького лікарського товариства. Це був ретельний і точний опис симптомів і клінічного перебігу вродженої вади серця, яку ми називаємо «Тетрада Фалло». Цей клінічний і патологоанатомічний аналіз базувався на регулярному спостереженні за станом здоров’я і контролем роботи серця хлопчика, який був його пацієнтом з 1873 року протягом семи років, аж до смерті в підлітковому віці в 1880 році. Посмертне дослідження, проведено професором Відманном, підтвердило клінічно встановлений діагноз стенозу вихідного тракту правого шлуночка та легеневої артерії з дефектом міжшлуночкової перегородки. Важливо, що у статті ретельно описані всі особливості будови серця і зроблений аналіз проявів хвороби, які були зумовлені цими аномаліями.Що нам відомо про цього видатного лікаря і науковця? Оскар Відманн народився в 1839 році у Львові. Після закінчення гімназії в Прессбурзі (тепер це місто називається Братислава) він розпочав у 1860 році медичну освіту у Віденському університеті та продовжив навчання в Ягеллонському університеті в Кракові. У 1866 році захистив докторську дисертацію, працюючи на посаді асистента кафедри фізіології Ягеллонського університету. Але вже у 1867 році повернувся до рідного Львова, став асистентом з внутрішньої медицини у Загальній лікарні у Львові (тепер це університетська клініка на вул. Чернігівській, де знаходиться кардіохіргічне відділення і де успішно проводять операції з приводу багатьох вроджених вад серця включно з тетрадою Фалло) і викладав на кафедрі терапії Львівського медичного університету. У 1898 році став штатним професором кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Львівського університету. Був відомим в Європі завдяки своїм численним роботам у галузі серцево-судинної медицини. У 1879 році опублікував перший підручник з кардіології польською мовою, який був перекладений німецькою мовою і став популярним не лише в Австро-Угорщині, а й у всій Європі.Помер у 1900 році. У посмертному некролозі написано, що похорон відбувався з його помешкання на теперішній вулиці Друкарській. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, його могила збереглася. На День Всіх Святих, коли у Львові вшановують померлих, ми відвідали його могилу і посадили біля неї кущик білих хризантем.Можемо пишатися тим, що у нашому місті, в нашому університеті працював визначний клініцист, який набагато раніше за Етьєна-Луї Артура Фалло зробив таке важливе відкриття. Часто в науці трапляється, що визнання дістається тому, хто пройшов стежкою, яку вже проклали першопрохідники, і голосно заявив про свій успіх так, щоб його почули інші. Стаття професора Відманна була опублікована польською мовою у галицькому журналі, який в інших країнах могли не читати.Мусимо вшанувати пам’ять професора Оскара Відманна принаймні меморіальною таблицею в лікарні, де він працював. На жаль, його портрет нам не вдалося віднайти, його особова справа в міському архіві не зберіглася, а може навіть була знищена в часи московського панування.