​​Вцілілий, Паланік …і коли це таки сталося, і один з моїх улюблених романів Поланіка через роки нарешті отримав український переклад, я охуїв. Такого паршивого перекладу і такої кількості помилок, одруківок я не зустрічав вже дуже давно. При всій повазі до вид-ва, яке подарувало Україні якісно перекладеного Кінга і багатьох інших авторів.Що ж до самої історії, то Поланік у звичному для себе стильку оповідає за життя чергового маргінала, цього разу вцілілого після масового самогубства члена сектанської общини. Перед тим як вкрадений ним «боїнг» завершить свій політ, Тендер Бренсон рефлексує над тим як докотився до такого життя. Про тоталітарну секту, зашиту на підкірку місію бути пожиттєво слугою, невинні телефонні забави з людьми і те, як він став зіркою національного масштабу… месією, проповідником, антипорно-гуру. Абсурд, сатира, розсип фактів-лайфхаків, які б я навряд перевіряв на практиці, і головний герой, якому і поспівчувати нормально не можна, хоча іноді хочеться. Перфектно про справжню самотність й голку чужого схвалення. Як сказав один мудрий чоловік, це сповідь суспільства, в якого давно відлетіла кукуха, але яке далі хоче виглядати презентабельно в інсті. Поланік в кращих традиціях Поланіка.)Алелишається сподіватися, що КСД виправиться з наступним тиражем і обміняє мені цей брак на совісно перекладений, вичитаний роман. Бо поки і радити це складно.