— Які твої улюблені квіти? — задавши це питання, він неквапливо відкинувся на спинку стільця. — Чому ти питаєш?— Як твій хлопець, я повинен знати.Я весело хихикнула. — Чому ти думаєш, що я віддаю перевагу якійсь конкретній квітці? — я теж відкинулася на спинку крісла й розслабилася.— Ну ж бо, — продовжив він так, ніби відповідь була очевидною, а потім вказав на мене жестом, який охопив мене з голови до ніг. — Ти ж донька мільярдера. У тебе мають бути улюблені квіти, — здавалося, йому сподобалася ця думка.Розмірковуючи я оглянула магазин і подивилася на букети Daisy’s в пошуках натхнення. Троянди, соняшники, півонії, маргаритки, орхідеї... Нарешті, я повернулася до нього із зітханням. — Тюльпани, я б сказала.Він на мить замислився, обернувся і, мабуть, тепер теж помітив букет ніжно-рожевих тюльпанів.— А які твої найменш улюблені? — він подивився на мене з викликом.Я роздратовано закотила очі. — Я можу відповісти на це питання досить легко, — мені було важко вибрати фаворитів. Зважувати переваги й недоліки багатьох хороших варіантів, щоб знайти найкращий. Знати ж, що мені не подобається — навпаки, було так само просто, як заснути після безсонної ночі. Це відбувалося само собою. Швидко. Як інстинкт. — Червоні троянди.Уроки удавання — Селіна Мей 💗