Наразі це найзатишніша манґа, що я читала 🌟

Той тайтл, який хочеться читати, загорнувшись у ковдру, попри те, що там люди регулярно намагаються не стати обідом для монстра 😅

Перші три омнібуси (1-6 томи) просто ковтнула, разом з галоном матчі і какао.
Кайф у тому, що підземелля тут ціла екосистема (привіт,Женю), де з кожної монстротварючечки, рослини чи слизу можна щось приготувати 🥹
Команда Лайоса ходить під землею, шукає спосіб врятувати Фалін і паралельно вирішує дуже важливе питання (яке і мій чоловік мені ставить частіше, ніж хотілося б 😂) : а що ми сьогодні будемо їсти?

🙂

Мені страшенно подобається ця побутовість. Між небезпечною сутичкою і черговою проблемою герої можуть сперечатися про рецепт, чистити гриби, обговорювати властивості якогось монстра або з абсолютно серйозним виразом обличчя розмірковувати, чи можна це з’їсти.

Та за всією цією їжею поступово вимальовується дуже продуманий світ, де ми дізнаємось правила підземелля, про його мешканці, магію, способи виживання й те, як усе це між собою пов’язане

Лайос зі своїм майже науковим інтересом до монстрів, Марсіль, яка дуже не хоче брати участь у кулінарних експериментах Лайоса, Чілчак і Сенші, який, здається, здатен приготувати вечерю навіть із того, до чого нормальна людина вже і близько не підходила б 😂

Тішить також швидкість видання тайтлу, вже видано 5 омнібусів, і на передзамовленні заключні два
Також відкрито передзам на лорбук по всесвіту🥹

А потім я піду на зимівлю з однойменним аніме☺️

Читайте «Підземелля смакоти», їжте смачну їжу, і перемагайте всіх монстрів в реальному житті ☺️