📖 «Світло між двох океанів»✍️ М. Л. СтедманОдна з найболючіших історій, що я читала. Це дуже неспішна книга. Немає динаміки чи різких поворотів сюжету, немає екшену чи бажання вразити в плані ефектів. Увесь сюжет тримається на одному виборі, максимально неправильному і водночас максимально людському. Історія про подружжя, яке живе на ізольованому острові після війни, вони втратили двох дітей, і одного дня отримують “подарунок” у вигляді дитини, що буквально припливає до них через трагічні обставини. З цього моменту починається випробування і персонажів і читача. Водночас є розуміння до кожного персонажа, і в той самий час я не могла нікого повністю виправдати. Ця книга емоційно виснажує. Просякнута відчуттям горя, втрати і морального конфлікту супроводжує до останньої сторінки і не відпускає по завершенні. Тут кожен герой щось втратив, і саме ця втрата штовхає їх на рішення, за які потім доводиться платити. Як я вже і говорила, все максимально реалістичне, людське. В цій книзі авторка прекрасно написала те, що я обожнюю — відсутність чіткої межі між “добре” і “погано”. Це не та історія, де є герой і є винний. Тут є люди, які роблять вибір із любові — і цей вибір руйнує життя іншимЗауважу, що цій історії потрібен правильний час і настрій, щоб дати шанс увійти в повільний ритм, в атмосферу ізоляції, тиші і внутрішнього тиску. І особисто мені, це заходить не завжди. Тому рада, що читала цю книгу у відповідний внутрішній стан. Ця історія змушує думати і рефлексувати . Про те, що таке сім’я. Про те, що є важливіше — закон чи любов. Найсильніше тут піднімається тема материнства. З призми того, де відчай і бажання мати дитину можуть знести будь-які моральні гальма. І авторка не стає ні на чию сторону, і пише це так, що я ловила себе на думці, що мені некомфортно. В підсумку. Неймовірно емоційно сильна книга. Будьте готові, що вона не відпустить одразу. Це історія не про події, які прочитавши ідеш далі. Тут, радше, про наслідки, які на правду, неприємні. Видавництво КСД 🌟