Звеличення королів - К.С.ПакатМоя оцінка: ★★★★★Хороше завершення трилогії, хоч моєю улюбленою частиною і лишається «Принцовий гамбіт» 😏Третя ж книжка відсотків до 65 йшла мені на тверду четвірку, і лише фінал змусив мене поставити пʼять. Але про все по порядку.Що мені сподобалось?📚 політичні інтриги й захопливий сюжет Масштабні битви, таємні угоди, несподівані союзники, болісні зради і сюжетні повороти, від яких хочеться хапатись за голову. Десь після двохсотої сторінки мені доводилось прикривати собі текст рукою, бо ситуація розвивалась так стрімко, що наступний абзац міг повністю все змінити. 👑 ЛоранУ попередніх частинах він майже завжди мав план, приховану інформацію або запасний хід. Навіть в ситуаціях, де всі перебували у небезпеці, він залишався тим, хто знає більше і зі стовідсотковою ймовірністю має в рукаві декілька козирів. А тут ми поступово почали бачити його іншим — вразливим, іноді беззахисним, щирим та ніжним. І мені дуже сподобалось те, як він одночасно міг бути люблячим та жорстоким, відданим і незламним, турботливим і хитрим. Він залишився гострим, розумним і здатним завдати болю однією фразою, але під цим дедалі чіткіше ставало видно людину, яка просто не знає, як пережити близькість без очікування зради. Він не став зовсім іншою людиною, просто почав відкривати іншим ті речі, які завжди лишав лише для себе.🎩 Дамен Відважний, відданий, рішучий, він звик вирішувати конфлікти на полі бою, а тут йому вперше доводиться самому плести інтриги, розробляти плани та використовувати розум замість мʼязів. Він мусить не лише повернути собі престол, а й захистити тих, кого любить, та вирішити — він хоче просто відновити колишній порядок або змінити систему, яка здавалася йому нормальною, поки він перебував на її вершині. Мені в цій частині він дуже сподобався. 🩶 любовна лінія Пані Пакат вміє писати «від ворогів до закоханих» так, що ти в них віриш. І це одна з моїх улюблених квірних пар евер (після першої книжки ніколи не думала, що скажу це). Мені дуже сподобалось, що в цій частині стосунки героїв не будуються через потяг. Фізична напруга між ними є, але вона не вирішує конфлікту — їм потрібно навчитися бачити одне одного без ролей полоненого, господаря, ворога чи політичного союзника. Вони крок за кроком вчаться бути вразливими, довіряти, віддавати владу в руки іншого і не користуватись слабкістю. І slow burn тут спрацював так добре, що я просто намагалась пищати не надто голосно. Що не дуже сподобалось? 📖 Перша половина книжки давалась мені важко (я читала 150 сторінок три тижні), бо мені просто не було достатньо цікаво — чомусь в мене не було таких яскравих емоцій, як тоді, коли я читала перші дві частини. Але відсотків після шістдесяти це змінилось, тож це такий собі мінус, серединка на половинку. 📖 Розмитий фінал. Це не відкритий фінал — все завершується досить однозначно, але все одно лишається дуже багато питань. Мені бракує епілогу. Я розумію, що буде ще збірка новел, але хотілось би дізнатись про все в цій же книжці, бо останні рядки останнього розділу викликають тільки агресію, а не відчуття завершеності.Хотілося б побачити, що означає завершення війни для звичайних людей, солдатів і двох держав. Дізнатись, що далі буде з головними героями, та й з другорядними теж. І загалом побачити, що буде далі — цього ж дня, завтра, через місяць, та хоч що-небудь побачити, ну хіба я так багато прошу? 😔Але книжка хороша, як і вся трилогія (хоч «Темне сходження» я все одно люблю більше»).Видавництво: 🌟 Богдан#звеличення_королів_к_с_пакат #читаємоБогдан#відгуки_chornobrova_karooka