Видавництво Богдан | ФРАГМЕНТ 📌📑______«Приблизно через годину, коли Іва складала книги на п...

ФРАГМЕНТ 📌📑______«Приблизно через годину, коли Іва складала книги на полицю, її перервав дзвінок у двері. Вона злізла зі стільця й рушила до дверей. У дверях стояв бригадир. Мабуть, у ремонтної бригади перерва, екскаватор на задньому плані затих, а робітники безцільно снували біля виритої ями.— Ум, пані, можете на хвилю... — почав він.— Так, слухаю? — усміхнулася Іва.Чоловікові було не до сміху.— Ем, можете піти зі мною?Іва кивнула, взула сабо й рушила за чоловіком. Маленький копач був зовсім не іграшкою, а дуже ефективною машиною: за неповні дві години вирив траншею пів метра завширшки, добрий метр заввишки та майже п’ять метрів завдовжки. Від краю дороги майже до будинку.— Здається, у нас проблема, — повідомив бригадир.— Не розумію, — мовила Іва.Вона, як і робітники, стала на краю ями, дивлячись на купу землі, змішану з камінням, уламками скель і залишками трав’яного покриття. Вона очікувала геть поіржавілу трубу, воду, яка б’є з неї, гігантську калюжу чи якусь подібну аварію, якої не вдасться швидко ліквідувати, шалені кошти, і, до того ж, кілька днів без води. Але було не те. По суті, не було нічого, лише вирита траншея та де-не-де серед ґрунту виднілася поверхня неушкодженого водопроводу.— І що не так? — запитала Іва.— Ось тут, — відповів бригадир, указуючи ногою на щось у ямі. Предмет був світлим і подовгастим.— Що це?— Кістка.— Кістка? — нарешті Іва розгледіла.Близько пів метра завдовжки, з одного боку потовщена, другим кінцем встромлена у землю. Це потовщення, наскільки вона пам’ятала зі школи, називається головкою. У ямі лежала стегнова кістка ссавця.— Тварини? — поцікавилася вона.— Боюся, що людська, — припустив бригадир.— Із чого ви робите такий висновок? — запитала Іва.Питання було риторичним, тому прозвучало не дуже переконливо. Іва вже сама знала: те, на що вона дивиться, є частиною людського скелета. Вона не боялася знахідки, але підозрювала, що та ускладнить благодатне раювання у Колодязях.— Із чого такий висновок? — перепитав бригадир. — Досвід... і оце, — він ногою вказав на щось у ямі. Неподалік з ями стирчала частина людського черепа з оголеними блискучими зубами…»