Сьогодні у православній Церкві Страсний четвер. Згадка арешту та страждань Ісуса Христа. Якраз зараз я дописав вірш, ідея якого зародилася більше десяти років тому. Я тоді мав нагоду побувати на Оливній горі в Єрусалимі. Дотепер там зберігся сад, який, як вважають історики, і є отією сумно відомою Гефсиманією. Дотепер там ростуть оливкові дерева, які, ймовірно, пам’ятають молитву Божого Сина. Дивлячись на старі, покручені стовбури дерев, я уявляв як тої страшної ночі під їхніми кронами відбувалася найбільш епічна в історії духовна битва. Саме там і народився цей вірш. Оливи Оливного садуУ Гетсиманському саду дотепер збереглося вісім оливкових дерев, вік яких обчислюється близько 2 тисячами років. ВікіпедіяСтарезні оливи Оливного саду... Історію будить сюрчання цикади,А пам’ять прикрилася ковдрою снів... Тут поряд молитва, знемога і зрада,І стовбур, що з ночі тієї зчорнів. Кора зашкарубла, покручене гілля. Старечо поскрипує в сні сухожилля. Століття притиснули крону в пісок. У соках немає вже більше олії,І вулиці гомін десь в гіллі замовк. Але крізь віки, мов принишкле насіння,Тут чути чиєсь передсмертне моління. Тут — Бог на колінах. Тут — небо в сльозах. І падає листя, і настрій — осінній... Здається, ось-ось — і зірветься гроза. Десь ранок криваво у кронах видніє. Молитва ж стікає, як з неба олія,В давильні страждання рождає життя. І небо, що в полудень завтра зчорніє,Світанком пригорне, як мати дитя. Старезні оливи тримають той спогад,Як Він там молився, як віття розлоге,Тоді молоде ще, торкалось чола,Як Бог зі сльозами звертався до Бога... А смерть вже вінок із тернини плела. Садок пам’ятає, як Всесвіт здригнувся,Десь гомін здивовано-зляканий чувся,Як третього дня знов тряслася земляІ день воскресіння у вітті всміхнувся,Промінням лоскочучи стовбур здаля. Старезні оливи ще й досі тримаютьОлію молитви із того врожаю,Який оросив там скривавлений піт,Як ранок рум’янився сяйвом безкраїм,Могили ламаючи сірий граніт. Ще й нині стікає оливою тишіМолитва Месії... І небо світліше... І гіллю наснилися дні молоді,Як учні, не сонні, оновленні, інші,Молитву оту пронесуть у труді.... Старезні оливи Оливного садуСтоять, наче пам’ять, як древнє свічадо. В них є ще життя і олива ще є,Допоки молитва, як соки розради,Життя у коріння підсохле дає. Мій Telegram: https://t.me/vavrynyuk/191