Сьогодні — Страсний четвер«Він помирав. Один. Стражденний. Збитий»* * *Він помирав. Один. Стражденний. Збитий. Вжахнулось сонце. Впала хижа ніч. Йому б ще жити, жити, й жити! Йому б ще ряст топтати босоніж. Йому б нести ще факели надії:Он скільки ще зболілих та калік. Ще у скількох душа без світла скніє. Який же Він був добрий чоловік! Та Він вмирав. Один. Один на світі. Пекельно-чорна падала вуаль. А серце билось в грудях, наче в кліті:Воно вже чує списа гостру сталь. Але не спис підпер Йому легені,І не вінок вразливо так пече,Ні вигуки жорстоко-навіженні,Ні ненадійне другове плече. Йому болять майбутні всі століття,Що розіпнуть уже не просто плоть:Плювати в душу будуть і щомитіНа нову смерть без жалю поведуть. Вмирати буде у серцях жорстоких,В байдужості, упертості людській,Коли гріхи колоти будуть в боки,Як знов Голгофа — й Він вмира на ній. Коли забудуть істинні дороги,Коли зневажать жертвенну любов,Коли у Ньому світ відкине Бога,Він помирати буде знов і знов,В серцях байдужих вкотре розіп’ятий,Розміняний на грішні бариші... Не так жахливо на хресті вмирати:Найбільш болюче вмерти у душі...© Юрій Вавринюк https://t.me/vavrynyuk/182https://bogpoet.com.ua/tema/strazhdannya-isusa/vin-pomyrav-odyn2.html