Україна знову опинилася на роздоріжжі — і, здається, знову не в ту сторону йде. Поки Росія не приховує готовності перейти до використання тактичної ядерної зброї, а США будують нову глобальну архітектуру безпеки, наша влада продовжує діяти наосліп, не маючи чіткого стратегічного бачення.За даними The New York Times, у 2022 році американська розвідка перехопила розмову тодішнього командувача Об'єднаного угруповання військ РФ генерала Сергія Суровікіна, у якій той заявив про готовність застосувати тактичну ядерну зброю, щоб зупинити ЗСУ на шляху до Криму. Така заява викликала "глибоке занепокоєння" в Білому домі. Проте в Києві, схоже, навіть після цього ніхто не подумав переосмислити стратегію чи бодай вийти з дипломатичною ініціативою, яка б змусила Москву задуматися.Тим часом, у Вашингтоні пріоритети зміщуються. Як пише The Washington Post, США готуються до протистояння з Китаєм, який офіційно визнано головною загрозою національній безпеці. Замість того, щоб зосередитись на стримуванні Росії, США будують оборонні лінії навколо Тайваню, посилюють контроль над Панамським каналом, Гренландією і навіть кордоном із Мексикою. І це — чіткий сигнал: світ іде далі, а Україна, залишаючись лише розмінною монетою, ризикує бути забутою.Показово й інше — поки українці воюють, глава Російського фонду прямих інвестицій Кіріл Дмитрієв повідомляє про початок переговорів між Росією та США щодо спільних проєктів у сфері видобутку рідкоземельних металів. Дипломатія економічних інтересів бере гору над риторикою "боротьби за демократію". І знову — жодної реакції з Банкової, жодного дипломатичного спротиву.У той час, коли Іран і США грають у велику гру шантажу й погроз, іранське керівництво чітко артикулює свої позиції. Тегеран не боїться, готує ракети й готується до оборони. А наша влада, попри подібну загрозу з півночі, не може навіть налагодити стратегічного партнерства, не кажучи вже про забезпечення обороноздатності без зовнішньої підтримки.Усі ці сигнали — червоні лінії, які перетинають безліч глобальних інтересів. Росія — агресор, готовий до крайніх заходів. США — гегемон, який мислить стратегічно та діє у власних інтересах. А Україна? Україна має або змінити свій політичний курс, або залишитися пішаком у чужій грі.