Страшний ранок для Київщини. І ще одна трагічна звістка для Бучанського району.Сьогодні вночі, під час ліквідації наслідків ворожого обстрілу у селі Мила, загинув мій товариш, надійний колега – Тарас Тарасович Дідич.Тарас Тарасович приїхав одним із перших на місце влучання, бо знав, що постраждали приватні будинки та люди – жителі його громади.Він поспішав на допомогу, але, на жаль, загинув і сам. Він завжди був таким – активним і без страху, коли мова йшла про людей та громаду.Особисто знав Тараса Тарасовича ще з 2010 року. Добра, світла і дуже працьовита людина.Завжди підкаже, допоможе, підтримає добрим словом – саме таким я його пам’ятаю.Він дуже любив свою Дмитрівську громаду. Любив своїх людей і завжди пишався ними.Ця світлина була зроблена 1 квітня 2022 року. Коли ми разом із Тарасом Тарасовичем поїхали на місце, де була розбита остання російська колона на території вже звільненої Дмитрівської громади.Вічна і світла пам’ять Тарасу Тарасовичу.Висловлюю щирі співчуття всій Дмитрівській громаді, родині Тараса Тарасовича, родинам загиблих, постраждалим і всім, чиї домівки були пошкоджені цією атакою.Знайте, Білогородська громада завжди готова підставити плече і допомагати нашим сусідам.Вічна пам’ять, друже. Низький уклін Вам, Тарасе Тарасовичу, за людяність, відданість і любов до своєї громади.