beyond reanity | хвилинка рандомних фільмів на нетфліксі - подивилася, і опісля виявило...

хвилинка рандомних фільмів на нетфліксі - подивилася, і опісля виявилося, що режисерка - Софія Коппола, ухтище одне ухти це те, що «Марія-Антуанетта» це наступне кіно після мого найулюбленішого депресивного "Труднощі перекладу"отже, що в нас дано:не дуже біографічна історія життя королеви Франції, розказана через призму одинокої жінки, оточеної світом, який вміє тебе лише використовувати, але не знає як тебе любити та розуміти (с)________головну роль грає Кірстен Данст, і це вже зі старту трошки диктує моє ставлення до героїні як до поламаної, бо після "Меланхолії" я не можу цю акторку сприймати з чистого листа, так само як і Шарлотту Генсбург 🫠а ще у Кірстен дуже дивна як на мене зовнішність, бо в неї досить велике обличчя з маленькими очима (як і у Дженіфер Лоуренс!), і при цьому неймовірно тендітне тіло, відчуття ніби його пришили до рандомної голови 😅енівей, в Марії-Антуанетті вона виглядає класно, припускаю, що це через стилістику всієї картиниось як описує це кінокритик журналу People Лія Розен:Фільм виглядає як попкліп, із Кірстен Данст у ролі приреченої французької королеви 18-го століття, яка поводиться як підліток-флібустьєр, що має намір стати лідером клубу крутих діток. *флібустьєр - це морський розбійник, пірат або контрабандист XVII-XVIII сті це прикольно! дуже мало діалогів - дуже багато поглядів та незручних ситуацій, в яких все зрозуміло в тишідуже гарні сукні та інтерʼєри, які показово контрастують із "золотою кліткою" королівського життядуже вдалий типажний каст - нічого особливого, але всі на своєму місці, особливо відбито-відморожений Джейсон Шварцман у ролі Людовика XVI, хоча на цю роль спочатку розглядався Ален Делон, але він запросив Софію Копполу на вечерю, подарував величезний букет квітів і сказав, що це не той тип ролі, в якій його хотіли б бачити його фанати 🙃а ще мені зайшла режисура (це в них сімейне :) потужна важлива сцена на два кадри, де заносять картину з трьома дітьми, а потім виносять і на її місце заносять картину з двома дітьми і пустим ліжечком чорного кольору - ну вау же, все зрозумілобагато епізодів зняті на живу, ніби трохи документальну камеру, що надає ідеальному по художці фільму емоційності та реалістичності, а ще якоїсть трагічності реальних людей запхнутих в декорації, як у вʼязницюкороче, вийшла така собі королівська інтерпретація "Труднощів перекладу", але фінал "Марії-Антуанетти" мені значно програєну бо він якийсь вийшов обірваний типу 123 хв зняли і всьо, втомилися, давайте просто закінчимо історію після однієї зі сцен, може прокатить 😁 ну і вцілому прокатило, бо до фіналу із фільмом все в порядку)#reanity_дивимось