beyond reanity | так, ну я проковтнула третю частину за 2 дні, і - класика - було б дуж...

так, ну я проковтнула третю частину за 2 дні, і - класика - було б дуже добре стерти цю історію з памʼяті і прочитати знову 😭😭😭те що я в любові, в захваті, в екстазі ви вже знаєте, отут були відгуки на першу частину - "Одного разу розбите серце" і другу "Балада про недовго і нещасливо" 🌷АЛЕ!сьогодні поговоримо про те, чого мені не вистачило - емоційно та інформаційноне знаю як у вас, але в моєму серці історії закарбовуються на все життя тільки одним способом - через катарсис. а катарсис в книжковому випадку це коли тебе вивертає навиворіт риданнями і болем за героїв та шлях, який їм доводиться проходити (мазохізм 🤝)наприклад - Сковані. Ті, що співають у терні. фанфік по BTS Кьюріосіті (здається, таких істерик в житті в мене ще не було). трилогія Бартімеуса. трилогія Темні матеріїв мене є безліч серій, які я люблю - Четверте крило, Акотар, Божествені супротивники, Чудовиська істини і так далі, але через те, що я недостатньо страждала під час читання, через якийсь час сюжети та привʼязаності просто вивітрюються і залишається "ну так, мені дуже зайшло, але нічо не памʼятаю"))інакше кажучи, якщо ви попросите пересказати сюжет АКОТАРу, я згадаю лише загальні речі і декілька деталей, які закарбувалися картинками 🥲і ось у "Проклятті справжнього кохання" було стільки задатків для скла, для того, щоб розбити читачам серце, а потім зібрати і ніжно вилікувати, треба було лише докрутити вже існуючі події і опустити персонажів на самісіньке дно, щоб врешті підняти у космосі чомусь авторка зглянуласячомусь пожаліла свою аудиторіюі мені шкода))і фінал другої частини був набагато сильнішим, ніж всі випробовування третьоїодин з прикладів, обережно спойлер:коли Евеліна із втраченою памʼяттю знаходить у Джекса свого листа, в якому розказує собі ж про всі його злодіяння та застерігає довіряти, по драматургії був би логічним виток у "все пропало", тобто ситуація повинна була б значно ускладнитися і погіршитисянатомість, принцеса навпаки все згадує і впевнена в своєму коханні як ніколи)з іншого боку, я вже писала, що ця трилогія - казка для дорослих. і, можливо, вона просто витримала жанр та формат, щоб світ залишався магічним та добрим, а не бензопилою під ребраале енівей, це було прекрасно - в любові, в захваті, в екстазі, і я все ж таки сподіваюся надовго зберегти Євангеліну та Джекса на поличках своєї внутрішньої бібліотеки душіз сюжетних незакритих питань залишилось декілька, на всяк випадок також ховаю:🌷 як Джекс став таланом? як взагалі стають таланами? я була впевнена, що через дерево душ, але виходить що ні🌷 лінія Лали та її коханого дракона, що там трапилося? це була така сильна мотивація відкрити арку, що Лала аж двічі прокляла Євангеліну, але нам не розказали, що пішло не так - окрім припущень, що можливо памʼять про перше кохання виявилася не відповідним реальним почуттям🌷 Джекс безсмертний, а Євангеліна ні. як вони це вирішать?????🌷 ну і яблука :) цікаво в чому була ідея, але в цілому фінальна недосказаність мені підходить, було б гірше, якби про них нічого не сказали взагалі)Прокляття справжнього кохання - 10/10 🩷видавництво Vivatі боже дай мені наступну книгу якусь також супер класну, я тільки-но почала згадувати що таке читати взахльоб!