Canal beyond reanity - @beyondreanity - №1765
розкажу вам емоційну історію зараз вона вже здається смішною, а в моменті я ледь не схопила панічну атаку і ридала від жаху, отакоїкороче десь тиждень тому я почистила зуби, перевдяглася у піжаму і йшла собі в спальню читати книгу заходжу і бачу на білій стіні чорного павука десь сантиметрів сім у диаметрі. і він не отакий тоненький домашній, що вмирає коли серветкою помахаєш десь поряд, а серйозний впевнений у собі загарбник людського майна, якому досить комфортно було сидіти сука біля моєї подушки я поки йшла в спальню, записувала подрузі голосове, власне вона в прямому ефірі почула мій вереск, і ми почали готуватися до майбутньої тапкобитвиале як тільки я зібрала залишки волі в кулак, ворог втік кудись під ліжко, а я, зовсім неочікувано для себе, почала ридати від страху і кулею вилетіла у вітальню з криками я більше ніколи там спати не буду хлопця вдома не було, але на моє прохання приїхати з роботи вбити павука він не дуже захопливо відреагував (не розумію чому))), але пообіцяв коли прийде перевірити кімнату і пошукати. коментар «уяви що ти в підземеллі Гоґвортсу проходиш квест» я залишила без уваги 😑 …тим часом я стримую слово і вкладаюся на дивані у вітальні. подруга 40 хвилин мене заспокоює по телефону, ми разом поклали рушника під двері щоб через щілину жодна тварюка не пролізла, я прощаюся, лежу скролю щось в телефоні……і бачу як величезний чорний пан загарбник тупо біжить посеред вітальні, зупиняється і дивиться блять прямо на мене знову починається паніка, дзвоню подрузі, плачу, хапаю тапок і з войовничим криком амазонки о першій ночі прибиваю пана до підлоги, чисто на адреналіні від злості що якийсь сраний павук не дає мені спати потім ще два рази наступила на нього щоб навєрняка (відскакуючи після кожного разу на метр бо раптом буде помста)) хотіла прибрати труп серветкою - не змогла себе змусити навіть витягнути руку, а тому перенесла ворога кухонною лопаткою у смітник 😅 і тільки після цього я змогла заснути у вітальні (!) - в спальню я так і не повернулася як він опинився в кімнаті ніхто не знаєможе, це був брат близнюк, але о четвертій ранку хлопець нікого іншого в кімнаті не знайшов, тому я повернулася в ліжко, але тепер оглядаю всі стіни квартири НА ВСЯК випадок кожні 15 хвилин 🫠отак я дізналася що в мене арахнофобія, і насправді це таке неконтрольоване нераціональне відчуття жаху, що якби не подруга, яка дуже серйозно до цього поставилася і мене заспокоїла, я б зійшла з розуму тому якщо у ваших знайомих буде шось схоже - будь ласочка не смійтеся і не підколюйте, фобія відчувається як страх смерті тут і зараз, і це дійсно страшно на якомусь первісному рівні, логічного пояснення цьому пиздецю не існує 😔ps в мене є навіть фотка цього павука! скину в коментарях, бо не вистачало мені ще його бачити на каналі 🫠 у стрічці нехай буде щаслива Аня-яка-вижила⚡️#reanity_особисте
747
25-12-20 17:49