Бердянськ в окупації | Через війну компанія з Бердянська Ascet Shipping опинилася на межі бан...

Через війну компанія з Бердянська Ascet Shipping опинилася на межі банкрутстваВласниця компанії Катерина Русіна звернулась через соцмережі з проханням про розголос цієї ситуації.До повномасштабного вторгнення росії в Україну компанія Ascet Shipping була найбільшим оператором у порту Бердянськ і планувала взяти порт у концесію. В компанії активно працювали над розвитком портової та річкової логістики.💬Для розвитку річкової логістики компанія придбала чотири баржі: дві - у лізинг через OTP Leasing, а ще дві - за кредитні кошти ПУМБ Банку. Однак з початку війни всі ці баржі були заблоковані в порту Очаків, і я не можу ними оперувати та отримувати дохід.Я запропонувала банкам OTP Leasing та ПУМБ забрати ці баржі, продати їх і за рахунок їхньої вартості погасити кредит. Проте банкам це нецікаво, адже, як і в мене, у них немає доступу до цих барж. Тому вони обрали інший шлях - забрати моє майно, що перебуває на підконтрольній території, до якого є доступ, і таким чином позбавити мене усього, - повідомила Катерина Русіна.Після окупації Бердянська компанія втратила всі активи і можливість працювати. Загарбники «націоналізували» все майно. Попри це, власники ще три роки сплачували банкам проценти та намагалися втриматися на плаву.Зараз ситуація стала критичною. ПУМБ Банк, у якого в заставі майно, що залишилося в окупованому Бердянську, подав на Катерину Русіну до суду. OTP Leasing, у якого компанія брала в лізинг дві баржі, також вимагає виплат і блокує рахунки компанії. Вони накладають арешти на особисте майно, рахунки поручителів і продовжують нараховувати проценти.💬Банки перекладають на мене відповідальність за ситуацію, що склалася в Україні. Але я не винна в тому, що втратила бізнес. Я не винна в тому, що територія, на якій я його будувала, була окупована. Я не винна в тому, що баржі, під які я брала кредити й лізинг, заблоковані в порту Очаків - на території України, але я не маю змоги їх використовувати та отримувати з них прибуток. Проте саме мене банки роблять винною. Усі зобов’язання лягають і на мою компанію, і на мене особисто. У країні, де я продовжила працювати, платити податки, перевезла команду з окупованого Бердянська до Львова - мене фактично позбавляють будь-яких прав. Забирають усе: і майно, і компанію, і можливість відновитися. Я залишаюсь відповідальною за обставини, на які не маю жодного впливу, - пише пані Катерина.Катерина звернулась до всіх небайдужих про підтримку: порадою, розголосом, контактами тих, хто може допомогти у боротьбі з цією несправедливістю:💬Український бізнес має отримати справедливе ставлення, а не бути знищеним власними ж банками в час війни.