По той бік новин | ​Плагіат чи забута творчість? Користувачі соцмереж активно діляться фо...

​Плагіат чи забута творчість? Користувачі соцмереж активно діляться фотографіями з фразами, які видають за творчість українських класиків: Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка. Правда чи брехня? Не тягнутимемо Тараса за вуса, скажемо зразу — це фейк. При чому циклічний, про нього згадують щоразу, коли насувається пам’ятна дата. Наприкінці лютого — на день народження Лесі Українки, цього разу — Шевченківські дні. Не те, щоб це були якісь злі наміри, радше хтось один пожартував, а інші від незнання творчості цих авторів повірили та підхопили. 👉 Загалом йдеться про такі цитати: 1) «Кацапа звідусіль жени! Хай здохне в ямі при дорозі! Ти подаєш йому води, а він вже сере на порозі!», «Кацап», Тарас Шевченко, 1851. 2) «Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.», Л. Українка. 3) «Після цієї війни в прийдешніх поколінь має лишитись два почуття: наші нащадки мають їх ненавидіти, їхні - мають нас боятись. Цього досить.», Іван Франко «Захар Беркут» 📌 Хто ж справжній автор цих виразів? 1) Українофоб Ян Таксюр У Національному музеї Тараса Шевченка нам спростували належність вірша «Кацап» до Кобзаря. На їхню думку, це найімовірніше сучасний фольклор, тобто анонімні рядки. А от за словами кандидатки філологічних наук, науковиці Тетяни Шептицької, вірш "Кацап" написав не якийсь там анонім, а одіозно відомий персонаж Ян Таксюр. Який, до речі, стверджував, що текст створив з метою «посміятися над вузькістю і безумом національної ненависті й національного чванства». Тобто хотів скомпрометувати проукраїнськи налаштованих людей. Є також версія, що автором цитати може бути Алєкс Нощенко, який опублікував російську версію вірша ще в 2009 році на сайті «Стихи. ру». Однак, переклад на українську мову має трохи інший зміст. 2) Український письменник Євген Маланюк. 1959 року в нью-йоркському видавництві “Вісник” діаспорної "Організації оборони чотирьох свобід України" вийшла книжка Євгена Маланюка “Малоросійство”. І саме у першій частині свого есею поет, воїн УНР і водночас автор філософської концепції малоросійства як суспільно-психологічного явища, використав цю фразу. 3) Військовослужбовець Юрій Поліщук У повісті Івана Франка «Захар Беркут» цієї фрази 100% немає. Єдине джерело, яке нам вдалося знайти з цими словами — це замітка у виданні «Сіверщина» від першого листопада 2022 року. Її написав Юрій Поліщук, розвідник і воїн ЗСУ (до речі, дехто пише, що він загинув, але це неправда). А опублікував його цитату Василь Чепурний, головний редактор сайту. До речі, спочатку першоджерелом був допис самого Поліщука у фейсбуці (дивіться скрин у коментарях), але фейсбук його видалив за «мову ворожнечі».