поцілунок присмаку грейпфруту. ти залишаєшся на моїх вустах солодким присмаком нектару, ти залишаєшся на моїй шкірі брунатними іклами, кусаючи мʼякоть до синців, охоплюєш моє серце в руки, замальовуєш олівцями всі кольори райдуги в дірках, клеїш лейкопластири і подорожники на мою скалічену, пʼяну душу. ти намалюєш мені лілові зірочки на бедрових кістках, стиснеш мене в своїх обіймах і лоскотатимеш до дитячого сміху. ти скажеш мені не фарбуватися косметикою, не будувати фортеці всередині і що піклуватимешся. я тобі не повірю, спишу все на оргазми, закурю останню цигарку в пачці і буду довго втикати на (твою?) кішку, оточивши себе брамами які ти розмалюєш яскравим графіті. я трошки тобі повірю. ти готуєш найсмачніші сніданки, виграєш мене в шахи, і пахнеш одеськими хвилями. ти торкаєшся мене з ніжністю, охоплюючи перси іклами, заплітаєш в косички моє руде волосся, говориш речі які я так давно хотіла почути.ми крутимо самокрутки з лавандою, дивимося міядзакі і ти читаєш мене як книжку, ти цілуєш мене присмаком грейпфруту і твоє тіло пливе на нашому сонячному ґанку, твої очі будуть дивитись надто щиро мені в душу. я тобі можливо все ж таки вірю. давай поїдемо в Берлін на останні пʼять баксів, давай забудемо, що завтра так швидко прийде.