fedoruk.works

Про карʼєру і бажання.Іноді керівник не підтримує ваше кар’єрне зростання — через зайнятість, байдужість або навіть страх конкуренції. Але це не означає, що ви повинні зупинятися. Ваш розвиток у ваших руках! Ось 5 стратегій, які допоможуть вам рухатися вперед навіть без підтримки зверху: 🔹 Беріть ініціативу Не чекайте, поки вам дадуть цікаві проєкти – шукайте їх самостійно. Запропонуйте ідею, станьте рушієм змін у своїй команді або знайдіть можливість працювати над чимось новим поза своєю зоною відповідальності. 🔹 Шукайте менторів і союзників Якщо ваш керівник не готовий бути наставником, шукайте підтримку в інших людей – колегах, лідерах думок, професійних спільнотах. Нетворкінг – це ключ до нових можливостей. 🔹 Розвивайте навички Кар’єрний ріст починається з постійного навчання. Інвестуйте у свій розвиток: проходьте курси, читайте книги, беріть участь у конференціях. Зміцнюйте як технічні, так і лідерські компетенції. 🔹 Будуйте особистий бренд Діліться своїм досвідом і експертизою. Пишіть статті, виступайте на подіях, будьте активними в професійних спільнотах. Чим більше людей знають про вас і ваші сильні сторони, тим більше можливостей з’являтиметься. 🔹 Демонструйте результати Покажіть свою цінність через конкретні досягнення. Коли у вас будуть успішні кейси, ваш вплив зросте, навіть якщо бос цього не помічає. Хороші результати говорять голосніше за будь-які слова. Кар’єрний розвиток – це ваш особистий проєкт, тож його основним спонсором можете бути лише ви.#карьера

Про принцип Парето і залягання на дно.З власного досвіду роботи в компаніях від 15 до 15000 співробітників, я склав собі дуже просте правило. Воно допомагає керувати власними очікуваннями і простіше ставитися до життя.Отож,Якщо в організації працює більше 100-150 осіб, 20% з них створюють 80% цінності. Інші, здебільшого, пасажири, що проходять повз.Чому так?По-перше, в маленьких організаціях дуже складно залягти на дно. Наприклад, я зустрічав практику щотижневих зустрічей власника з усією компанією, на яких по кожному проєкту говорили не керівники проєктів, а їх учасники.По-друге, що більша організація, тим більше у неї може бути стратегічних цілей. Але, як тільки таких цілей виникає більше, ніж одна, натурально виникає поняття пріорітетів. А отже, хтось працює над проєктом, від якого залежить існування компанії, хтось лежить куняє над якимсь RnD без визначеного обсягу чи розкладу.По-третє, вимоги до тактичного управління зростають експоненційно з укрупненням компаній. Не всі керівники тягнуть, тож на таких можна трохи їздити і не особливо пітніти при цьому.Ви відносите себе до 20% чи до 80% колег?#beardthink