Коротенько розкажу про три нові альбоми.

Якщо вам трошки набридло слухати Altin Gun, то можете звернути увагу на німецький гурт Keshavara, який робить те саме. Тільки більше надає перевагу в своєму звучанні танцювальній складовій, хабібі фанку, психоделічному попу з приємною для вух розмитістю в звучанні. Moondram Sevi — це 10 треків на 30 хвилин, з яких Keshavara витискає багато, але не виснажує себе прям до максимуму. Цей альбом — ніби саундтрек до старого кіно про славетного героя та його пригоди під час визволення свого кохання з полону бридкого лиходія. Не шедевр, але дуже хороший easy listening.

Keshavara — Sa Re Ga Ma Pa

Вельми непоганим виявився новий реліз від Троя Сивана. She’s The Best від треку до треку бігає між підвидами поп-музики, але Трою вдається балансувати цей балаган і, як не дивно, майже весь хронометраж бути енергійним та веселим. Не скажу, що мені тут сподобалося прям все. Але загальне враження приємне — більше тусовки, ніж томного, ніжного скиглення. А от ця пісня, що сподобався найбільше, приспівом дуже нагадує перші два альбоми Tame Impala та Midnight Juggernauts. Зверніть на неї увагу.

Troye Sivan — Le Boy

Ремі Вульф на свіжаку Mud знову видала пачку хороших пісень з точки зору якості, проте майже не чіпких з точки зору субʼєктивних емоцій. «Майже» — це значить, що один трек таки є. І який! Jamie — це балада з вибуховими приспівами та липучою гармонією. А її вокальний перформанс  тут просто неймовірний! Враховуючи назву Jamie класно лягла б в дискографію Alabama Shakes. Втім, може і добре, що її придумала саме Вульф.

Remi Wolf — Jamie