«Ми раді виступити на сцені Докер Пабу!», — кажуть The Black Keys. «Але ж ви самі на неї вийшли!», — кажемо ми.Ось десь так звучить їхній новий альбом Peaches!. Ніби ти на джем вечері в умовному Докері, де якісь діди лабають безкінечні варіації блюзових стандартів, у тебе в руках — терпиме пиво, а співрозмовника поруч доводиться перекрикувати, нахилившись біля вуха.Цікаво от що. Перше — це плюс-мінус схоже на те, з чого Ауербах і Карні почали. Але різниця лише у так званому additude. Тоді вони були бомжами, яких ніхто не знав, і вони були голодними — як і буквально, так і до створення і виконання подібної музики. Зараз же це звучить більше, як хобі багатих людей, скільки б вони не робили брудний звук і наскільки б гівняними інструментами не користувалися.Друге — при цьому Peaches! притомний альбом. В цій варіації The Black Keys звучать на диво непогано. Можливо тому, що зрозуміли — гараж рок більше не new sexy і не те, щоб сильно цікавить людей, як у минулу декаду. Тому дует відірвався на повну. Хітів нема, сенсовий зміст пісень майже однаковий, але все це звучить ненавʼязливо, розважально і, як для дідів, по-молодецьки.Прям переслуховувати Peaches! — це навряд, але якщо десь хтось захоче увімкнути — зупиняти не буду.https://youtu.be/cwaMYysndLs?si=6EbezB11hBHLOkBk