Canal Баштанський партизан 🚜 - @bashtanka_now - №66163
Його історія, яку змогли розповісти лише згодом…Про Героя говорять одразу.Та справжню історію іноді вдається розповісти лише тоді, коли біль трохи відступає і з’являються сили говорити.Сьогодні ми згадуємо Панасюка Артема Віталійовича — воїна і людину, у якої залишилася лише одна рідна душа — сестра.Артем народився 2 жовтня 1996 року в Казанці. Був першою дитиною в родині, довгоочікуваним сином і онуком. З дитинства — енергійний, непосидючий, щирий. Навчався у Казанківській школі №2, займався спортом, разом із командою здобував перемоги.Після школи продовжив навчання у місцевому ліцеї. Та його завжди тягнуло до більшого — до руху, нових можливостей, міського життя. Згодом знайшов себе у ресторанній справі. Працював у різних закладах, у тому числі за кордоном. Найбільше любив роботу за барною стійкою — творити, вигадувати, дивувати. Саме тому обрав собі позивний — «Бармен».Війна змінила його життя.З перших днів Артем став на захист. Спочатку допомагав, долучався до територіальної оборони, а згодом — став військовим. Пройшов складні напрямки, пережив обстріли, небезпеку, втрати. І навіть там залишався людиною, яка підтримує інших.Його життя було сповнене випробувань. Він пережив втрату батька, матері, рідних… І зрештою у нього залишилася лише сестра — єдина найближча людина.Та навіть через це він не зламався. Допомагав, підтримував, віддавав останнє.У травні 2026 року, виконуючи бойове завдання, Артем загинув від удару ворожого FPV-дрона.Йому було 29.«Він боявся старіти…Тепер він назавжди молодий.»Цю історію ми змогли написати не одразу.Бо за нею — не лише шлях воїна, а цілий світ людини, яку безмежно любили.Світла пам’ять Герою.Вічна слава.
592
26-05-19 12:18