✨25 лютого відбулася зустріч пасторів із дружинами Східної частини Київської області, яка проходила на території «Слово Життя».✨Особливими гостями стали 4 пасторів зі США. Серед них – Андрій Мороз, який став ініціатором та організатором приїзду команди військових капеланів в Україну. Разом із братами він прибув, щоб послужити нашим військовим і капеланам. У складі команди були досвідчені військові капелани, які несли служіння під час воєнних дій в Афганістані та Іраку.✨Двоє з гостей – автори книги «Капеланство: Ґрунтовне введення» – Mark A. Jumper та Stephen E. Keit. Вони презентували свою працю та поділилися багаторічним досвідом капеланського служіння, а також особистими свідченнями Божої роботи серед військових.✨Кожен із гостей мав на серці підбадьорити та підтримати пасторів і служителів у непростий для України час. Головною думкою звучало заохочення до того, щоб наші церкви були відкритими та готовими приймати військових, їхні родини та ветеранів. Адже те, що ми маємо в Христі, – це єдина справжня надія для людей, які проходять через травми війни.✨Окрему частину зустрічі провів пастор Олександр Бокоч, голова ОЦ ЄХБ м. Києва і Київської обл., який поділився баченням розвитку ОЦ ЄХБ Київської області на 2025–2030 роки. Також відбулася окрема зустріч для дружин пасторів, яку провела Юлія Бокоч, відповідальна за жіноче служіння ОЦ ЄХБ м. Києва та Київської обл. Сестри говорили про те, що надихає і приносить радість у служінні поруч із чоловіком-пастором.✨Пастори зверталися зі словом настанови, коротко розповідали про своє служіння, а наприкінці відбулася особлива молитва окремо за кожного пастора. Це був глибокий, щирий і натхненний час єдності, підтримки та зміцнення у Господі.Замовити книгу «Капеланство: Ґрунтовне введення»#життяцерков
✨12–14 лютого у місті Радомишль відбувся вже шостий ретрит для пасторських сімей, у якому взяли участь 35 пар. Серед них були як ті, хто приєднався вперше, так і подружжя, які проходять цей шлях уже вшосте. ✨ Від перших хвилин панувала дружня й тепла атмосфера: знайомство, щирі розмови та спільний відпочинок заклали добрий фундамент для всього часу разом.📍Тема ретриту «Блаженні миротворці: мудрість і духовна відповідальність у час напруги» допомогла чесно подивитися на виклики служіння. ✨Головним спікером був пастор Андрій Корнійчук, голова ОЦ ЄХБ м. Рівне та Рівненської області, який упродовж трьох днів говорив про внутрішні конфлікти, пов’язані з ідентичністю та втомою, про родину пастора в умовах перевантаження, про напругу в лідерстві та роль пастора в церковних конфліктах. Одна з ключових тем стосувалася конфліктів у пасторському служінні – відвертої розмови про труднощі, які формують характер і вчать довіряти Богові. Ці роздуми стали важливим кроком до осмислення служіння й зміцнення подружніх стосунків.✨Також другого і третього дня словом ділились пастори Віктор Баглай та Микола Романюк. Так Віктор Баглай на основі 100-го псалма нагадав про життя в Божій присутності, пізнання Його та щоденну подяку, а Микола Романюк, роздумуючи над 1 Коринтян 13, підкреслив, що без любові служіння втрачає сенс, адже її справжнє джерело у Христі.✨Цей ретрит став простором віднови, спорядження й переосмислення покликання.Щиро дякуємо ОЦ ЄХБ Києва та Київської області за організацію цього ретриту, турботу й служіння пасторським сім’ям.Дякуємо Богові за цей благословенний час.#подіїзустрічі
У складних умовах знеструмлень, відсутності опалення та сильних морозів церкви Києва стали справжніми пунктами незламності для звичайних людей. Саме тут можна б зігрітися, отримати гарячий обід, зарядити телефон і відчути людську турботу.🔹Церква «Преображення» відкрила у своєму приміщенні щоденний пункт підтримки – своєрідний «пункт незламності». Щоранку та ввечері люди можуть прийти сюди, зарядити пристрої, випити гарячого чаю, набрати теплої води й просто зігрітися. Щочетверга роздають близько 200 обідів мешканцям району, а частину доставляють додому тим, хто не може прийти самостійно.🔹Церква «Божа любов» теж долучилась до підтримки мешканців, де у одному з районів Києва були встановлені намети незламності ДСНС – місця, де люди можуть зігрітися й підзарядити телефони. Волонтери привозять у намети хліб, а згодом почали готувати бутерброди, поєднуючи допомогу зі словами підбадьорення та звісткою Євангелія.🔹Також у ці дні фонд «Ми поруч. ЮА» з м. Чернівці спільно з церквами-партнерами розгорнув служіння в різних районах столиці – на Воскресенці, Троєщині, Виноградарі, Райдужному масиві. Було роздано близько 3000 порцій гарячої їжі. Допомога поєднувалася зі словами підбадьорення та свідченням Божої любові. Церкви «Воскресіння», «Життя Плюс», «Відкриті двері» та церква Виноградаря стали місцем тепла, надії та підтримки в часи випробувань.🔹Паралельно продовжується постійне служіння в церкві «Божий дизайн», яке діє з квітня 2022 року. Щотижня тут отримують підтримку близько 260 дорослих і дітей. Гарячі обіди поєднуються з молитвою, біблійним спілкуванням і духовною опікою. Плоди цього служіння особливо надихають: понад 70 людей почали регулярно відвідувати церкву, а 43 уклали завіт із Господом через водне хрещення.Дякуємо всім волонтерам і служителям за щоденну відданість і любов. Ваша праця надихає й приносить світло у найтемніші дні!#життяцерков
24 лютого – Національний день молитви України 🙏🏼 🇺🇦Обʼєднання церков ЄХБ м. Києва та Київської обл. щиро запрошує кожного – родини, друзів, служителів, молодь і старших – приєднатися до спільної молитви у «Храмі миру». Не залишаймося осторонь: станьмо разом перед Богом за нашу країну, за наших захисників і за майбутнє України.🗓️ 24.02.2026🕗 19:00📍 м. Київ, вул. Ломаківська 66, ц. «Храм миру»🔹У цей день ми хочемо зібратися разом, щоб у єдності звернутися до Бога з молитвою за нашу країну.🔹Разом будемо молитися за Україну: за перемогу і звільнення від ворога, за мир, захист і відбудову нашої землі. У час війни молитва є тим, що об’єднує нас, укріплює і спрямовує наші серця до Господа.🔹Під час спільної молитви будемо дякувати й поклонятися Ісусу Христу, просити Божого миру для нашого народу, захисту для наших військових, втіхи для тих, хто зазнав втрат, і надії для кожного, хто виснажений війною.🔹Також молимося, щоб церкви ЄХБ у цей непростий час залишалися вірними своєму покликанню – служити людям у потребі, підтримувати родини військових і бути світлом та дороговказом до рятівної віри в Ісуса для зранених, розгублених і зневірених.«…ми не знаємо, що нам робити, але наші очі звернені до Тебе» ІІ Хронік 20:12
Єднаймося в молитві за Україну. Бог чує молитву Свого народу 🙏🏼
Живучи в Україні в умовах війни й тривалої невизначеності, відчувати тривогу — нормально. У реальності, де сирени, вибухи й новини можуть стискати серце, це не духовна поразка і не ознака слабкої віри. Писання визнає реальність страху в ситуаціях загрози, але водночас показує шлях, як тривога не руйнує віру, а очищує й поглиблює її через довіру Христу.Станом на сьогодні життя в Україні включає:🔹постійну невизначеність;🔹загрозу втрати (життя, дому, близьких);🔹тривалий стрес без «безпечного кінця».З погляду біблійної антропології це означає: нервова система працює в режимі пильності, а не спокою. Вимагати від людини «не відчувати тривоги» в такому контексті — не духовність, а заперечення реальності. Водночас Бог не залишає нас і в часи страху та невизначеності. Те, що ми відчуваємо, не є новим у Божій історії. Писання знає досвід тривоги Божих людей і показує практичні кроки, які можуть не знищити, а зміцнити віру.У момент невизначеності й страху ми всі віримо — питання лише в що. Часто наша тривога вже не в самій ситуації, а в нашій інтерпретації обставин і в тому, кому або чому ми приписуємо останнє слово.«Страх перед небезпекою в сто тисяч разів більший за саму небезпеку». Даніель Дефо, «Робінзон Крузо» Тривожна людина теж живе вірою, але вірою в те, що:🔹Бог не зовсім добрий,🔹не зовсім близький,🔹або не зовсім всемогутній.Навіть хвороблива тривожність спирається на віру. Проблема не в її наявності, а в її об’єкті. Нам потрібні не «гарантовані аргументи», а великий Бог, Який вищий за страшну реальність — реальну чи уявну.Занепокоєння тісно пов’язане з нездатністю контролювати світ. Правда в тому, що ми всі на волосину від смерті: не лише ті, хто на сході чи в містах під обстрілом, а й люди в тилу та навіть поза межами України. Звичайна операція, інсульт, ДТП та безліч інших причин постійно нагадують про крихкість життя.Саме тому нам потрібна віра в Того, Хто вищий за ці обставини. Часи кризи можуть не лише лякати, а й могутньо зміцнювати наші стосунки з живим Богом. – пастор Андрій Книжник, душеопікун, проректор з навчальної роботи в ІБС
24 лютого — дата, що стала спільною раною і спільною пам’яттю для всієї України. Це день, коли особливо гостро постають питання сенсу, відповідальності, служіння та підтримки людини в умовах війни.Саме в цьому ініціюємо фаховий діалог про взаємодію Церкви і Держави та роль капеланського служіння у формуванні духовної, психологічної й соціальної стійкості суспільства.📚Міжнародна науково-практична конференція «Церква і Держава: виклики та перспективи капеланського служіння».Конференція проводиться Київською богословською семінарією у співпраці з:Український гуманітарний інститут/ Ukrainian institute of arts and sciences Національний університет «Острозька академія» Liberty University (США) Regent University (США) 📅 24 лютого 2026 року📍Формат участі: очний / дистанційний🔹 Напрями роботи конференції: • військове капеланство • лікарняне капеланство• муніципальне капеланство• духовний та психологічний супровід📖 У межах конференції відбудеться презентація книги «Капеланство: ґрунтовне введення»(Марк А. Джампер, Стівен Е. Кіт, Майкл В.Ленгстон), опублікованої ГО «Оливкова гілка» за підтримки Київської богословської семінарії👥 До участі запрошуються:науковці, викладачі, військові та медичні капелани, психологи, пастори, волонтери, здобувачі освіти, представники професійних і громадських спільнот.📝 Реєстрація — до 9 лютого 2026 рокуℹ️ Посилання на реєстрацію тут
«Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового..., удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав».Вiд Луки 2:36-38 🔹Свято Стрітення – це про Ісуса довгоочікуваного і про Його визвольну місію. Ми справедливо багато згадуємо старця Симеона, але Анну також забувати не можемо. Ця похилого віку жінка так любила Господа, що рано втративши чоловіка, посвятила себе Тому, Кого найдужче любила. Тому і Слово Його чула, зберігала і передавала, як могла і кому могла. І саме тому чекала на спасіння й побачила його в дитяті Ісусі – бо так пророкували Божі мужі про Месію, який визволить народ від їхніх гріхів. Відтак і зустріла Його посеред свого буремного часу, сповненого безнадії, смутку та якоїсь виснаженої байдужості.🔹Стрітення, тобто зустріч родини Йосипа-Марії-Ісуса з двома людьми похилого віку, відкриває нам, що люди релігії часто не готові побачити Бога, який насправді близько (Ісуса не «помітив» жоден представник духовенства). Але Його бачать усі ті, хто направду любить Бога і слухняний Його Слову.🔹… Цей день запам’ятала Марія – бо у тій зустрічі її небесний Батько особливо потурбувався про неї, привідкривши сокровенне. І зробив Він це через двох Своїх вірних вісників: Симеона-слухняного-Духові і Анну-слухняну-Слову.Стрітення нагадує нам, що боголюби, дотикнувшись до Ісуса, одразу захоплюються Ним видимо і голосно. Нахай наша хвала добрими словами і піснями прославлення, вдячними молитвами і видимими й голосними свідченнями адресується Володарю, Величному Богові й Спасителю Ісусу Христу.
☞ Запрошуємо вас на ЩОРІЧНИЙ дводенний практикум, присвячений закриттю року.➤ ☞ Цей семінар створений для того, щоб ви приїхали, разом з нами здали звіт і щасливі поїхали додому без страху перед податковою. ✦Цього разу ми хочемо надати ще більше уваги проблемам, з якими ви стикаєтесь у своїй роботі, та вашим питанням.☞ 📅 19–20 лютого☞ 💰 7800 грн☞ 📍 м. Ірпінь, ЦХЖУ, вул. Сім’ї Шкарівських, 11☞ ⏱️︎ 10:00–18:00▸ РЕЄСТРАЦІЯ розпочнеться з 9:00☞ ✦ Про вартість та умови в воєнний часМи живемо і працюємо в умовах війни.Постійні обстріли, відключення світла та ріст цін впливають на можливість організації навчання.Але для нас важливо зробити все можливе, щоб церкви та неприбуткові організації могли правильно вести бухгалтерський облік і здавати звітність.➤ Ми докладаємо максимум зусиль, щоб ви поїхали додому зі зданими звітами та спокоєм у серці. ✦☞ Практикум присвячений наступним питанням:✓ Розгляд помилок при закритті періоду та їх виправлення✓ Гуманітарка: облік, док. оформлення, звітність✓ Розбір всіх оновлень у звітності✓ Практичні консультації✓ Практичне закриття фінансового року✓ Подача звітів до податкової‼️ ⊳ практикум буде поки останній бухгалтер не подасть звіт ⊳ ‼️☞ У вартість також входить:✓ Каво-брейки✓ Харчування✓ Проживання✓ Доступ до матеріалів від спікерів✓ Відповіді на особисті питання‼️ ✎ Увага ✎ ‼️Обов’язково майте при собі ноутбук та доступ до необхідної документації для подання звітності в податкову.☞ Реквізити для оплати:4246001030314177Найменування отримувача:ФОП Рогозін Павло ОлеговичКод отримувача: 3738300537Рахунок отримувача:UA933052990000026006020709087Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»☞ ▸ Реєстрація —https://form.jotform.com/katyushabelousova720/--2025⌛️ Місця обмежені, тож не гайте часу ✎☞ ☎️ Для зв’язку:050-871-56-57 або 068-433-22-11 (внутрішня цифра 2) — КатеринаНе соромтеся телефонувати, щоб отримати додаткову інформацію. Будемо раді відповісти на всі ваші питання.‼️ ✦ Якщо вам необхідно виставити рахунок на сплату для вашої церкви чи організації — телефонуйте або пишіть у Telegram.☞ Спікери:— Бєлоусова Світлана— Промінський Станіслав
❄️Після зимових канікул у семінарії розпочався другий семестр. Його відкрили студенти трьох сертифікатних програм: «Пасторське керівництво», «Служіння диякона» і «Розвиток малих груп». 🔹Пастори вивчали тему благовістя і місії. Разом із пастором-місіонером Павлом Геращенком брати говорили про особисте благовістя пастора, а також роздумували над тим, чому і як церква має бути долучена до міжкультурної місії.🔸Навчальний модуль лідерів малих груп був присвячений характеру служителя, його компетенції і ключовим цінностям малої групи. Під керівництвом пасторів Сергія Сологуба і Сергія Колеснікова брати докладно розбирали біблійні тексти Старого й Нового Завітів, які говорять про характер і духовне життя Божих служителів, аналізували характер Ісуса Христа. Таким чином кожен студент окреслив для себе основні риси, яких очікує від нього Господь як від служителя малої групи. Далі студенти зосередилися на п’яти ключових цінностях групи: залучення нових людей і благовістя; спілкування в групі та поза групою; поклоніння та молитва один за одного; спільне вивчення Біблії; служіння групою і в групі.🔹Сесія дияконів була присвячена служінню милосердя як всередині церкви, так і поза її межами. Керівник програми пастор Борис Арнаут долучив до заняття пастора церкви «Преображення» Станіслава Павлова, який поділився своїм досвідом служіння людям з інвалідністю, переселенцям, вдовам, сиротам та іншими вразливими категоріями. А далі пастор Борис розкривав студентам Божий погляд на служіння милосердя; як церква може практично служити людям, які знаходяться під Божим захистом.🔸Увечері після занять була спільна сесія: Василь Геращенко і Олена Акопджанян представили досвід Ірпінської біблійної церкви в служінні військовим та їх родинам і запросили братів-студентів поділитися своїм практичним церковним досвідом на тему «Служіння церкви під час війни». 🙏Після чого всі обʼєдналися в молитві за мир в Україні та за ефективне служіння помісних церков під час і після війни.
Соборність сьогодні – це не лише історичний акт чи кордони на мапі. Це те світло, яке ми запалюємо одне для одного, це єдність народу, який у холодних оселях без води та тепла стає одним живим організмом. Коли наш біль – спільний, але й наша надія – теж одна на всіх.«Як залізо гострить залізо, так і людина гострить обличчя свого друга» Притчі 27:17
🔹Сьогодні ми гостримо дух одне одного, не даючи зневірі перемогти.Україна єдина не тому, що так написано в документах. Вона єдина в чергах за водою, у гулі генераторів, у молитвах у темних кімнатах. Господь єднає серця тих, хто попри темряву обирає світло, і попри втому – боротьбу.«Усе бо мені під силу через Того, Хто мене зміцнює» Филип’янам 4:13
🔹Нехай цей день буде про те, що нашу соборність не розбити ракетами. Вона там, де ми ділимося останнім зарядом павербанка, де разом гріємося і разом стоїмо за правду. Єдність народжується там, де віра перетворюється на дію, а виклик – на незламність.Молимось за Україну:🙏🏼 За кожного, хто зараз на посту під обстрілами.🙏🏼 За кожну родину в холодній оселі.🙏🏼 За зцілення ран нашої землі та наших душ.🙏🏼 За Перемогу, яка поверне світло в наші доми та мир у наші серця.Україна єдина. Україна незламна. З Днем Соборності! 🇺🇦джерело
TGLIST.COM.UA
