«На третій рік повномасштабного вторгнення безумовно збільшилася потреба в духовній опіці армії з боку церкви. Найкращий спосіб, яким церква може реалізувати це, — підготовка своїх служителів для капеланського служіння в Збройних силах, Національній гвардії та інших законних військових формуваннях. Це надзвичайно важливо, бо військовослужбовці не завжди переймаються своїми релігійними потребами в першу чергу, але вони дуже потребують того, щоб поруч був капелан — священнослужитель, пастор або священик, на якого можна покластися у важку хвилину. І хоча може здатися, що це щось незначне, мистецтво «бути поруч» є життєво важливим для військових.Коли капелан поруч, особливо в моменти страху, труднощів, небезпечних завдань, це не просто підбадьорює, це допомагає боротися з внутрішніми страхами та подолати моральні травми, які з повномасштабним вторгненням тільки збільшилися.»Автор: Анатолій Кушнірчук, військовий капелан Добровольчого формування «Буча», пастор Ірпінськоі Біблійної ЦерквиджерелоКиївська богословська семінарія запрошує на навчання 👇🏼Школа капеланів «СЕРЦЕ ВОЇНА»Пасторсько-капеланське керівництво