Про Соборність. Ми знаємо, що цей день зʼєднання українських земель, акт Злуки між УНР і ЗУНР у 1919-му, ну й перше оголошення незалежності - 22 січня 1918. Це ж треба було дочекатися росіян під Києвом, зрозуміти, що вони все відбирають - від зерна і борошна до коней, золота і одягу, щоб нарешті погодитись бути незалежними, уявляєте рівень зросійщення понад 100 років тому? - Не після лютневої революції оголосили незалежність, не після жовтневого перевороту, а вже коли ворог обстрілював Київ з гармат. Історично ми дуже терплячі.Але зараз про сучасну Соборність, вона важливіше. Неважливо, де ти народився - на сході чи на заході, неважливо, хто в тебе в анамнезі з предків, але якщо ти відчуваєш себе українцем, не просто зі задоволенням одягаєш вишиванку, а робиш Україну найкраще, ніколи не повернешся в совецьке минуле, ти - українець за духом і зі шаною до наших сучасних героїв, ти просто робиш, щоб Україна була - це твоя Соборність. Наше минуле часто дуже несправедливе, страшне і контраверсійне. Наша сучасність - це наша античність, час героїв і геніїв - попри геноцид, це наше виживання. Зараз ми робимо наше українське майбутнє, воно від нас залежить.Дякую Збройним Силам України за можливість святкувати нашу Соборність. Обіймаю міцно.