Її листи знаходяться в російському архіві. Багато картин — в російських музеях чи приватних колекціях. Наприклад, «Натюрморт с яйцамі». І в тих намальованих «яйцах» кожен українець впізнає писанки, і саме так насправді називається картина — «Натюрморт з писанками», але ж які писанки в Росії? Писанки, українська вишивка, розписи народних майстрів на кераміці — були безкінечних джерелом натхнення для української художниці Олександри Екстер, яку світ досі сприймає переважно російською авангардисткою. Екстер все життя вчилася у наївних художниць та народних вишивальниць їхньому інтуїтивному відчуттю кольору та контрастним поєднанням. Вона вивчала це як науку і навіть в еміграцію, у Францію, якимось дивом вивезла дибинецьку кераміку, плетені українські килими та вишиті рушники… Її учениця згадувала, що для Екстер бачити все це було життєво необхідним! Але звісно ця її любов мало описана, мало досліджена, бо десятиліттями біографію Олександри шліфували під видатну російську художницю, і в світі її досі так часто сприймають.Писати про неї книжку і стати її голосом було величезною відповідальністю. І хоча чимало сказано в рукописі, робота триває з дослідженнями досі. Сьгодні 144 річниця від дня її народження, сподіваюся, що до ювілею буде вже і друга книжка, і кіно, і можливо виставка… А поки що лінк на наш з Projector Publishing та Zmin Foundation книжковий дебют.