В інформаційному просторі з'явилися суперечливі повідомлення про інцидент у Дніпрі, де ТЦКшники стріляли в чоловіка. Версія про загибель не підтвердилася: Сергій Локтіонов живий, його затримали, обробили газом у мікроавтобусі, й тепер він у СІЗО. Йому інкримінують напад із ножем на військовослужбовця.І тут постає ключове питання, яке чомусь залишається за дужками офіційних звітів: що змусило Сергія взятися за ніж? Якщо для ТЦКшників системне насильство, здається, стало нормою (корупція, безкарність і повний моральний розпад зробили свою справу), то для звичайних громадян це завжди крайній захід. Майже всі випадки нападів на ТЦК, які стають публічними, мають передісторію: або попереднє побиття, або безпосередня агресія під час "заходів оповіщення".У цьому випадку ми маємо як мінімум два факти: Сергій застосував ніж, але й ТЦКшники застосували вогнепальну зброю. І якщо ніж став приводом для кримінального переслідування, то постріли, схоже, будуть списані на "перевищення необхідної оборони" або взагалі залишаться без оцінки.Але логіка підказує: якби не було стрілянини, можливо, не було б і ножа. Можливо, Сергій захищався від реальної загрози життю. Тим паче що в історії взаємодії ТЦК з громадянами вже зафіксовані випадки застосування зброї - від пострілів у повітря до справжніх розстрілів (навіть якщо це поодинокі епізоди, ігнорувати їх неможливо).У підсумку маємо тривожну тенденцію: громадяни дедалі частіше чинять опір свавіллю, а ТЦКшники, своєю чергою, активніше застосовують зброю під різними надуманими приводами. І в цьому протистоянні правосуддя чомусь завжди дивиться лише в один бік - на цивільного з ножем, забуваючи про людину з пістолетом, яка цілком могла першою створити смертельну загрозу.Армія Вільної України