У серці Холодного Яру, в день коли Сонце сходить на вершину свого вічного кола, ми зустріли Літнє Сонцестояння — Купало. У найдовший день року, коли Сонце досягає вершини своєї сили, ми зібралися разом — Авангардисти, родичі загиблих воїнів, ветерани 3-го Армійсього Корпусу, друзі і прихильники організації.Сонцестояння — тріумф непереможного Сонця і чарівна мить єднання з усіма попередніми поколіннями найкращих людей нашої землі. День був спекотним, сонце палало, наче не збиралося заходити, та все ж схилившись за обрій залишило нас біля ватри, звільнивши небосхил для зірок, які були особливо яскравими в цю ніч.Місцем збору, як і на минуле літнє Сонцестояння став дубовий гай біля гайдамацького ставу, де освячували зброю перед битвами не одне покоління українських воїнів.Наступного дня наш шлях проліг місцями, де земля досі зберігає відлуння боротьби. Відвідали місце останнього бою отамана Холодного Яру Василя Чучупака у с. Мельники, а потім — могилу друга Авангарду, командира Фрайкору Георгія «Жори» Тарасенка. Завершили дорогу біля дуба Залізняка — древнього свідка часу, під кроною якого, за переказами, збиралися гайдамаки.Нехай палає вічно вогонь життя українства, на славу наших великих предків!