Атено, читай!

Є чудові новини! Ви часто запитували за те, чи буде видання про Україну у серії "24 години". Ми бачимо статистику продажів та відгуків і щиро радіємо, що цю серію вже полюбили ви, наші читачі.В оригінальній серії наразі доступно лише 6 видань, ми вирішили подати запит до правовласника щодо можливості самостійного видання серійної книги в тому ж форматі та оформленні. Видавець погодив і щиро підтримав цю ідею, тож тепер ми працюватимемо і над сьомою книжкою з командою українських авторів та істориків.Неймовірно вдячні видавцю Michael O’Mara за співпрацю та підтримку наших ідей.Наразі думаємо про історичний період, який було б цікаво зобразити у цьому виданні.Просимо істориків, дослідників, а також небайдужих читачів написати у коментарях та запропонувати ваші варіанти, поки що думаємо про “24 години у Київській Русі”, "24 години на запорізькій Січі", "24 години у світі скіфів" (одне на вибір). На нас чекатимуть консультації з істориками щодо вибору теми та пошуки команди, але ми були б дуже раді почути вас.

📜 Відкриваємо передзамовлення на «Мітологічну бібліотеку» Псевдо-Аполлодора — античний путівник у світ давньогрецької мітології.⚡️ Це перше українське видання знаменитої мітографічної праці. Переклад здійснив Назар Ващишин. Передмову та наукове редагування — к. і. н. Олександр Одрін.⏳ Про твірВ основі твору лежать сюжети епічних кіклів — троянського та тебанського, але починається вона від сотворення світу, точніше, з Теогонії — оповіді про походження богів.Далі йде оповідь про боротьбу богів з гігантами (Гігантомахія), історія потопу і роду Девкаліона та походу аргонавтів. Усі ці оповіді складають першу книгу, у другій автор викладає історію Геракла і Гераклідів, у третій — критські міти, а згодом переходить до мітів тебанського циклу. Згодом ідуть «регіональні», так би мовити, міти — з Аркадії в центрі Пелопоннеса, з Лаконії, з Аттіки… і на цьому відомий нам текст уривається.💙 Усі, хто передзамовить, отримає листівку з підписом перекладача.Перший наклад доступний лише на сайті atenabooks.com

Наразі працюємо над укладанням списку світової літератури, яку видаватимемо в наступні 5 років.Видавництво «Атена» зараз сконцентровано на таких напрямках діяльності:• світова класика з серії «Роза вітрів»• українська класика з серії «Книжкова вежа»• Книги про письменників та письменниць (ми вже видали «Лише жінки» та «Жінки епохи модерн» про українських письменниць, видана книга про Вірджинію Вулф, в роботі книги про Шекспіра, Ґемінгвея, Стівена Кінга тощо)• художня новітня перекладна література• історичний нон-фікшен та книги, які знайомлять читацтво з рідними народами світу• Мотиваційна та бізнес-література, психологія, книжки про здоровʼя та тіло• Серія пригодницьких романів Жуль Верна (в роботі, ще не анонсована)• серія жіночої класичної прози про маловідомі імена в українській літературі «Лише жінки»• квір-романи (ми чуємо ваші прохання про видання сапфічних книг – вони будуть також)• нон-фікшен книжки від українських авторів (упорядниця та команда працюють над ними вже два роки, вони в процесі написання).• Мистецькі видання, такі як «Сестри Ван Гог» та «Мозаїки Києва», «Туве Янссон: творчість і любов»Велику кількість книг ми зможемо анонсувати пізніше. Робота триває.Робота та видавничі плани залежать від вашої підтримки. Дякуємо, що читаєте та купуєте наші книжки.

Філіп Матишак. 24 години у стародавніх АфінахШикарнюча книжка. Вона проводить крізь повсякденне життя Давніх Афін — не сухо й академічно, а через історії різних людей. Водночас написано це з науковим підґрунтям, а не якимись вигадками.Упродовж одного звичайного дня ми познайомимося з двадцятьма чотирма типовими афінянами — від рабині до політика, від торговки рибою до вазописця, від вершника до лікаря — і дізнаємося, якими насправді були Афіни, провівши з кожним по одній годині. Ми також маємо змогу зазирнути в повсякденне життя таких видатних афінян, як Сократ, Платон, Гіппократ, Фукідід, Ксенофонт та Софокл (ще той збоченець, до слова), і побачити їх очима звичайних мешканців міста.Книга багата на деталі повсякденного життя: від аррефор — юних служниць Афіни — до вазописців, бігунів, гоплітів та гетер. Через ці сцени Давня Греція постає не як абстрактна цивілізація, а як реальний світ із людьми, турботами і звичаями.Окремо в книзі сильно звучить лінія рабства у Греції — особливо через опис важкої праці в копальнях срібла. Це не просто фон, а жорстке нагадування про ціну економічного добробуту Афін. Водночас автор показує й інший бік: раби могли мати гроші, інколи — шанс викупити свободу, могли збиратися із друзями ввечері випити вина в таверні тощо.Цікава сцена з продавчинею риби. Через неї розкривається соціальна ієрархія Афін: навіть їжа визначала статус. На цьому тлі особливо виділяється Сократ, якому було байдуже до розкоші — він обирав просте (анчоуси), не підлаштовуючись під суспільні очікування.Лінія гетери відкриває ще один вимір афінського суспільства. Вона не просто жінка для розваг, а часто освічена й впливова постать, як-от Аспасія – друга дружина Перікла (батька афінської демократії).А ще – вивозити інжир із Афін було заборонено, смакувати забороненим плодом інші могли лише завдяки контрабандистам.Один словом – мені дуже зайшло. Вийшла книга у видавництві Атена. Вже маю таку саму про Рим, а в планах є ще й Єгипет.

Читацтво, привіт! 📚Нам у Львові дуже потрібна людина, яка любить порядок трохи більше, ніж хаос книжкового складу.Ми шукаємо підсилення для команди підтримки та складу. У нашій уяві це умовна «тітка Люба», або «Санич» — людина, яка вміє хазяйновито подивитися на процеси й сказати: «Так, дєті, зараз усе буде нормально».Тобто людина, яка: — не боїться таблиць Excel — може навести лад у процесах відправки книжок — допоможе команді підтримки розгрібати звернення клієнтів/ок — здатна тримати під контролем процеси і людей, але без мікроменеджерського жаху.Фактично ми шукаємо людину, яка подивиться на наші процеси, зітхне, зробить собі чай і спокійно скаже: «Зараз розкладемо все по поличках».Цю вакансію я пишу з певною надією та сподіванням, хоч вона і виглядає жартівливо, але дуже хочеться знайти колегу, який/яка зможе брати відповідальність та стане частиною нашого видавничого дому. Вік, стать не важливі, але важливий людяний підхід та чітке розуміння нашої відповідальності перед читацтвом, які замовляють наші книжки.Робота 5/2, договірна конкурентна зарплата.Якщо вам подобається порядок, таблиці і відчуття, що все працює як треба — напишіть нам у приватні повідомлення інстаграму, або на пошту [email protected]Напишіть мені про себе та ваш досвід у листі з позначкою «Вакансія керівника/ці складу». Дякую!І, як завжди, будемо дуже вдячні за поширення 🤍

Чи використовує "Атена" штучний інтелект при створенні своїх книг?Хочемо проговорити з вами нашу офіційну позицію, якої ми притримуємось і просимо притримуватись усіх, хто співпрацює з нами. Сьогодні отримали два повідомлення з таким запитанням про використання ШІ, джерело запитів – обговорення у Твітері. Видавництво "Атена" прямо забороняє використання ШІ при роботі над нашими книжками. Ми проговорюємо це з усіма учасниками процесу: редакторами, перекладачами, ілюстраторами та дизайнерами. При роботі з книжками, на які ми купуємо права, літературні агенти та закордонні видавництва також прописують пункт на заборону використаня ШІ.При роботі над обкладинками, ілюсторатори та дизайнери можуть застосовувати традиційні методи роботи, вони колажують, перемальовують, створюють композиції, розробляють декілька ескізів, підбирають кольори, працюють над стилістикою. Але вони не генерують їх за допомогою ШІ. Якби все було так просто, то аналогічний результат роботи мали б всі, хто зараз представлений на ринку. Цього не відбувається. Взагалі чому ми проти ШІ в творчій роботі? Бо нам подобається працювати з людьми. Результат роботи завжди важко передбачити і те, що генерує людська уява та майстерність, яку покращували роками, часто виходить за межі задуманого та є неймовірним результатом синергії всієї команди. Цей результат більшість з вас має на своїх поличках. Ми не економимо на співпрацях і працюємо з митцями для того, щоб якомога більше талановитих людей обʼєднувалось під парасолькою нашого видавничого дому.Ми, звичайно, як і всі люди можемо припускатися помилок. Але робота з людьми, а не з алгоритмами – це про наші цінності.Цим дописом ми не хочемо табуювати сам формат обговорення. Завжди пишіть, запитуйте – ми на звʼязку. Але ми б хотіли, щоб нашу думку і позицію чули і перед нанесенням репутаційної шкоди, хоча б запитали нас.Відкрито відповім на ваші запитання щодо цих звинувачень.З повагою,директор ВД "Атена"Андрій Носач

Чому видавництво анонсує все нові і нові книжки, а терміни передпродажів подовжуються? Причина подовження термінів друку передзамовлень та їх відправок – у відсутності електроенергії.Хочемо подякувати нашим партнерам з книжкових фабрик, що попри все вони виконують замовлення та готують наклади книжечок. Більшість процесів по створенню книг потребують електроенергії, у ситуації, коли її немає – страждає весь ланцюжок виготовлення товару. Машини живляться електроенергією.Книжки, які ви бачите в анонсах видавництва, пройшли довгий шлях (мінімально в пів року). Над ними працювала редакційна команда: від редакторів та коректорів до перекладачів, верстальників та дизайнерів. Робота команди ускладнюється через відсутність електроенергії, але цю проблему вдається вирішувати, з друкарськими машинами так не вийде. На жаль, мало добре видавати книги, треба ще й побудувати логістику та цілу систему, щоб все працювало, як годинник: від доставки книг до їх обліку і пакування. Тут нам, як новому видавництву, ще є куди рости і ми перепрошуємо, якщо відповідь на ваш лист, чи коментар ви очікуєте довше, ніж зазвичай.Всі книжки, які ви бачите в анонсах – їх вже зробили, підготували, створили макети. Як тільки вони йдуть на друк у друкарню, ми відкриваємо передпродаж. Пізніше фабрика працює над нашими замовленнями і замовленнями інших видавців і намагається в таких умовах встигати в терміни. Це не завжди вдається на 100%, але вихід нових накладів книжок обнадіює.Пізніше книжки йдуть на склад в інтернет-магазин "Атени", а ще через пару днів книги відправляються у книгарні. Замовляючи та передзамовляючи книжки у нас на сайті, ви фінансуєте роботу видавництва та його розвиток. Це не завжди історія тільки про знижки, але завжди про підтримку видань, ідей, команди та можливість утримувати наші ціни на доступному рівні для книголюбів в умовах постійних підвищень.Всі працюватимемо, щоб чудових книг українською ставало більше. До зустрічі на ваших книжкових полицях.Ваша Атена❤️

Здавалося, Вірджинія завжди знала, що стане письменницею. А Ванесса — що буде художницею. Це з’ясувалося дуже рано, і відтоді обидві цілеспрямовано вдосконалювалися у своїх обраних мистецтвах, ніби змагаючись між собою. Роками Вірджинія вперто користувалася письмовим столом такої висоти, що їй доводилося писати стоячи. Це додавало її заняттю урочистості й ваги й водночас ставило її на один щабель із Ванессою, яка працювала, стоячи за мольбертом. Так дві сестри стояли поруч, годину за годиною, у своїй кімнаті на третьому поверсі. Вони були сповнені рішучості: мали прокласти собі власний шлях. Багато думаю про стосунки Вулф із сестрою (і дуже люблю це фото), особливо після нашої розмови на книжковому клубі про художниць.Паралельно думаю про «Орландо», бо записую інтерв’ю про найближчу виставу й мені важливо зберегти і літературний контекст.Коротше, дуже вчасно до мене потрапила ця книга. Александра Гарріс пише у передмові, що мала намір стисло викласти життєвий шлях письменниці, і що ця книжка може стати початком шляху.Я трохи погортала її й можу сказати: тут викладено основні факти, є фото та дуже багато уваги до книжок, зокрема й такі деталі:«Про тверду впевненість Вулф у собі свідчить те, що “Орландо” не лише перегукується з її попередніми романами, а й відверто жартує над уславленим стилем авторки. Наприклад, у романі з’являється самопародія на розділ “Час минає” з “До маяка”, а вся книжка загалом є блискучою імпровізацією на тему “плинності часу”, щодо якої колись жартома кинули їй виклик друзі. Вулф пародіює саму себе й в інших аспектах, створюючи карикатуру на власну персону — не менш різку, ніж на Віту. До Орландо навідується славетний поет Нік Грін, який справляє жалюгідне враження за обіднім столом: він розповідає про свої недуги, тягуче вимовляє слова французькою, підкреслюючи свою літературну славу, і водночас зневажливо відгукується про своїх сучасників — Шекспіра, Марло та Донна. Вулф, чия розмовна французька ніколи не вирізнялася досконалістю, з повною самосвідомістю висміює власну зверхність до Джойса». Гарріс пише про всі романи Вулф, дає ширший контекст та звʼязок з життям письменниці. Люблю таке! Книжку видало видавництво «Атена», придбати її можна на сайті.Читатиму.#promo

Увечері хочемо ще анонсувати тайтл, на який купуємо права.The Last Spirits of ManhattanJohn A. McDermottАнотація:Цей блискучий і дотепний роман, заснований на реальних подіях, переносить вас у 1956 рік на Мангеттен, де знаменитий режисер Альфред Хічкок влаштовує вечірку з участю зірок у будинку, який, за чутками, є будинком з привидами... але вечірка переривається через появу примарного незваного гостя.Тікаючи від буденного життя на Середньому Заході, Керолін Бенкс опиняється в таємничому маєтку своїх загадкових тіток на Верхньому Іст-Сайді Мангеттена. За його руйнівною фасадою режисер фільмів жахів Альфред Хічкок влаштовує вечірку, радісно повідомляючи своїм знаменитим гостям, що це місце нібито навіяне привидами. Все це здається веселим жартом, але Керолін знає, що межа між реальністю та надприродним тут небезпечно розмита.Незабаром паранормальні істоти перемішуються з гостями, такими як Чарльз Аддамс і Генрі Фонда. Поки Керолін бореться з романтичними перипетіями та зустрічами з привидами, вона відкриває давно поховані сімейні таємниці, що ставлять під сумнів її уявлення про кохання, вірність і спадщину. Вражаюче поєднання моторошного і зворушливого, «Останні духи Манхеттена» — це захоплюючий роман про незвичайну сімейну зустріч на тлі чарівного Нью-Йорка 1950-х років.

Купуємо права на I, MedusaАвтоматичний переклад анотації:Авторка бестселерів New York Times Аяна Грей представляє нову історію походження лиходійки, переосмислюючи одну з найвідоміших чудовиськ грецької міфології як провокаційну і могутню молоду героїню.Медді провела все своє життя як примiтка в чужому житті. Не маючи місця поруч зі своїми красивими, безсмертними сестрами та батьками — обома богами, хоч і другорядними — вона мріє покинути острів своєї родини заради життя, сповненого пригод. Тож коли вона привертає увагу богині Афіни, яка запрошує її навчатися на шановану жрицю в своєму храмі, Медді з радістю скористається шансом побачити світ за межами свого дому.На барвистих ринкових вулицях Афін і в таємних покоях храму Медді процвітає в ролі улюбленої помічниці Афіни, вперше відчуваючи ціль і силу. Але коли її помічає інший олімпієць, Посейдон, п'яна ніч між дівчиною і богом закінчується насильством, і хід багатообіцяючого майбутнього Медді раптово і безповоротно змінюється.Її локони перетворилися на змій як покарання за злочин, якого вона не скоювала, і Медуза мусить прийняти нову ідентичність — не як жертва, а як месниця — і разом з нею можливість написати власну історію як смертна, мучениця і міф.Сповнена гніву, розпачу і кохання, «Я, Медуза» зображує молоду жінку, яка опинилася між найпотаємнішими бажаннями свого серця і жорстокими, безтурботними іграми олімпійських богів. Вийде, сподіваюсь, цього року у в-ва "Атена".