Схід, Захід. Юг, центр. Руськочелюстні, україномовні, зелені чи фіолетові, потім все поділиться зовсім по-іншому: на тих, хто був, і тих, хто ні.На тих, хто чекав близького з місця, що поруч зі смертю, і тих, хто про це нічого не знає.На тих, хто чув прильоти, і тих, кому пощастило не чути.Ми будемо пробувати порозумітися, але у нас не вийде. Між нам ментальна прірва, навіть із самими співчутливими.Ми будем потребувати навіть не розуміння, не співчуття, а хоча б елементарної тактовності, але не отримаємо цього. Ми будемо знову і знову чути про те, що самі винні, не так голосували, не тією мовою розмовляли. Будемо чути "я тебе туди не посилав", "а чому не виїхали", "ждуни", а тій стороні буде пофіг, у них свій всесвіт. Де вони в білому, а ми - трошки зайвв і недоречні. Вони просто не розуміють ціну того, що їхній всесвіт саме такий: з банкоматами, аптеками, супермаркетами и вольтами в розетці. Без пакета на голові і кулі в спині. Ми теж не розуміли, в тому ж Маріуполі 14го, коли підіймали цінник на аренду для донеччан втричі.Треба готуватися до тисяч і тисяч безробітних травмованих вояк. Треба якось адаптувати мільйони біженців, які досі блукають по спортзалах і родичах. Треба вже зараз готувати тисячі психологів, які будуть навчені допомагати, а не просто пиляти гранти.Треба будувати дешеве соціальне житло, нехай навіть не у власність, а щоб пенсіонери могли дожити свій вік пристойно.Але ж ні. Переселенців будуть знову діставати з колоди перед черговими виборами і спекулювати на їхніх потребах.Вояків будуть юзати на майданчиках політиків, а потім скидати на узбіччя. Ми завжди будемо потерпати від агресоров, їхньої пропаганди чи власних паразитів, нас скалічили на декілька поколінь. Але чого в нас точно нема,так це вивченої безпомічності. І можновладцям про це забувати не варто. Колись те лайно, яке ви зараз зливаєте в діжку терпіння українців, перел'ється через край. Колись кожна потвора відповість за своє. І ви всі, крадії, пихаті хами, князі із грязі, татарови і дубінскі, єрмакі і решалы з військоматів - ви приречені. Спочатку кацапня, потім - ваша черга. Я в це вірю. Мені так легше