🙏Він мріяв про спортивні п’єдестали та гоночні траси, але обрав фронтові дороги українського війська. Олександр Явнюк на позивний «Мекс» загинув, рятуючи поранених побратимів. Йому було лише 23.Історія «Мекса» - відтепер на порталі «Янголи спорту», де вшановують памʼять полеглих українських спортсменів і тренерів. Олександр народився 25 серпня 2001 року в Києві. У сімʼї, де рідні мали вади слуху, Сашко змалечку вивчив жестову мову, щоб бути для них підтримкою і зв’язком зі світом. Дуже рано відчув себе дорослим - завжди був готовий прийти на допомогу близьким. Займався футболом та айкідо, працював механіком у спортивній команді і йшов до мети стати автогонщиком. Від початку повномасштабного вторгнення неодноразово намагався потрапити до війська, але щоразу отримував відмови через молодий вік. Лише у березні 2024 року він долучився до тактичної групи «Реванш» у складі спецпідрозділу ГУР МО України «Артан». Був водієм і навігатором бойової логістики. Пройшов найгарячіші напрямки - Донецький, Харківський, Запорізький. Возив боєприпаси, воду, їжу, а найголовніше - вивозив поранених із «пекла» на передовій.Герой загинув 8 січня 2025 року на Запорізькому напрямку, рятуючи пораненого бійця. Під час евакуації машину атакували ворожі безпілотники…Мама Олександра хоче, щоб люди пам'ятали його як людину з величезним серцем: «Він боровся до останнього подиху задля перемоги України. Саша завжди з нами у наших серцях. Дуже хочеться, щоб люди завжди пам'ятали всіх, хто загинув за Україну і за нас».Вічна памʼять. Честь!🫡Артан в соціальних мережах:◾️Facebook ◾️Telegram ◾️Instagram◾️YouTube