росіяни урочисто відкриють будівлю театру (збудовану на місці зруйнованого у 2022 року) 25 грудня у Маріуполі. Як думаєте - дату обирали спеціально? Відкриють прем'єрою "Аленького цветочка" і виступом колективів з санкт-петербурга. А ще там в репертуарі "Метель" пушкіна (куди ж без нього) та дві англійські комедії (які і до цього так любили в театрі). А на новенькому сайті з адресою точка ру у розділі колектив та керівництво - половина знайомих облич. І звичайно ж вони займаються виключно мистецтвом, вони поза "політикою" і служать високій меті. Мета настільки висока, що пофіг на 600+ загиблих у цій будівлі від російського авіаудару. І коли на відкритті росіяни будуть ще раз розказувати про "підрив театру Азовом", всі ці митці будуть аплодувати.Мені кілька разів люди з окупації закидували, що ми (ті, що виїхали) намагаємося їм зіпсувати свято. В місті повно руїн, і відкриття театру з ялинкою на Театральній площі буде справжнім святом для всіх маріупольців та особливо дітей. А наше критиканство псує настрій. Більше 70 років під дитячим майданчиком в Театральному сквері було кладовище німецьких солдат часів Другої світової. І багатьом було пофігу. Як тепер пофіг на місце загибелі стількох містян, частина з яких була вкатана росіянами в бетон, спалена в крематорії та розтрощена в бетонну крихту для будівництва нових доріг. Ну вибачте, що існують ще люди з емпатією та крихтою гідності, щоб публічно казати очевидні речі - росія знищила залишки старої будівлі театру і збудувала новий виключно для приховування доказів та використання цієї трагедії для пропаганди. І точно не з думкою про маріупольців. Насправді всі ці коментарі про "псування свят" йдуть від невідомих мені коментаторів. Мої знайомі там звичайно ж сприймають це як акт знущання. Але ви не побачите їх в соц.мережах і вони не будуть коментувати ваші пости. Бо навіть думки про російську вину в трагедії театру та міста тягнуть за російським законодавством на 10 років. Тому і виходить наче кожен маріуполець там скажено радий урочистому відкриттю і вже біжить за квитками на постановки вєлікой російской культури.Загалом, мені від новин з Маріуполя вже давно ні холодно і ні жарко. Відчуття, що це інше чуже місто. Але є віра, що колись дуже далеко він таки знову опиниться під контролем України. Просто цікаво, що зроблять з будівлею? Меморіальний музей? Єдине, що мені точно відомо - тепер театр дуже дуже дуже дуже драматичний.