anasstep

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️Як продати будинок з привидами - Ґрейді Гендрікс 🌟сюжет: батькиЛуїзи і Марка трагічно гинуть в автортрощі. Тепер жінка змушена разом із «улюбленим» братом вирішувати питання спадщини, прибрати будинок та продати його. Та яке ж їхнє здивування, коли зʼясовується, що в домі мешкає справжнє зло…жанр: горормої враження: ой, що вам сказати…Спочатку я взагалі не сприйняла цю книгу серйозно. Мені здавалося, що це буде щось на кшталт кумедної історії з вайбом трилеру - і точно не настільки моторошне. Починала я читати зі скептичним налаштуванням, але яким же було моє здивування, коли, дочитавши половину книги глибокої ночі, я просто відклала її, бо стало по-справжньому страшно.У мене, напевно, як і в багатьох, є певний страх перед порцеляновими ляльками (і, можливо, клоунами 😇). Я не вірю в існування привидів, але ці ляльки - їхній погляд, застиглі обличчя - викликають у мене ще той страх.Судячи з назви, можна було б подумати, що в будинку просто живуть привиди. Але все виявилося набагато складнішим.Власниця цього будинку колекціонувала ляльок і маріонеток, створювала їх власноруч. І виявилось, що в деяких із них живе… душа. І коли головна героїня почала помічати, що ляльки рухаються, з’являються дивні написи, починають відбуватися страшні речі - це було реально стрьомно😱Десь після 70% книги почався справжній екшн. Події розгорталися дуже швидко, місцями - кіношно, навіть нереалістично. Це не зіпсувало враження, але змусило сприймати історію більше як фільм, ніж як книгу.Кінцівка мені сподобалася. Вона була очікуваною, але логічною і цілком задовільною.Я обов’язково прочитаю ще інші книги автора - цікаво, чи він у них також поєднує страх і атмосферу.4/5 💫#відгук_анасстеп

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️Перша дівчинка - Емі Гармон 🌟сюжет: Дездемона - коханка майбутнього короля Сейлока, народжувала його сина та помирала.. Перед смертю вона встигла накласти прокляття на землі Сейлока - жодної дівчинки більше не народиться на цій території, а сам король більше не матиме дітей. Та врятувати країну зможе її син - велетень Бер. Чи буде в нього така можливість і як саме він зможе це зробити? жанр: фентезімої враження: раніше я читала у Емі Гармон лише любовний роман ("Що знає вітер"), а ця книга належить до жанру фентезі. Тому поєднання авторського стилю та нового для мене жанру виявилося досить цікавим. Фентезі я читаю рідко і зазвичай обираю книги, які, на мою думку, можуть мені сподобатися.Моя головна проблема із фентезі полягає в тому, що мені важко зануритися в новий світ, зрозуміти його закони та особливості. Через це я читаю такі книги дуууже повільно. Так сталося і з цією, адже авторка дуже детально описувала Сейлок: його території, історію, традиції та звичаї. З одного боку, це величезний плюс - ми отримуємо змогу глибоко зануритися в світ книги. З іншого боку, це робить твір більш об’ємним, і легко заплутатися. Проте загалом така деталізація мені сподобалася, бо без неї я б навряд чи розібралася у цьому всесвіті.Ще я очікувала від Емі Гармон яскравої любовної лінії, але в цій книзі їй приділено небагато уваги, що для мене було трохи сумно. Лише після 300 сторінок з’явився невеличкий вогник цієї любові, який мені дуже сподобався. Навіть у складному фентезійному світі, де триває боротьба за виживання, авторка змогла створити щиру, чисту і віддану любовну лінію. Мені вона дуже припала до душі.Сюжет і кінцівка книги також сподобалися. Кінцівка була логічною, поступовою і зрозумілою. На мою думку, ця книга є повністю завершеною. Та якраз ось-ось у видавництва «Лабораторія» вийшла друга книга серії. Я прочитала анотацію - вона виглядає цікаво, але не зовсім розумію, навіщо її написали, якщо перша книга вже мала завершений сюжет. Напевно, буду читати і дізнаватися, для чого авторка її створила. А цю щиро рекомендую поціновувачам фентезі.4/5 💫#відгук_анасстеп

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️Тікай, червона - Ноель В.Ілі 🌟сюжет: двоє дівчат їдуть на вечірку, яка відбувається вночі на природі. по дорозі вони помічають фургон, який їх тривалий час переслідує. спочатку не надають цьому важливого значення, проте гра на виживання вже розпочалась.жанр: трилермої враження: люблю активні, динамічні книги з різкими поворотами сюжету, і саме такою для мене стала ця історія. Чесно кажучи, про цю книгу я взагалі нічого не чула - лише одного разу вона почала траплятися мені у рекомендаціях. Саме тоді мене зацікавив сюжет, і я вирішила дати їй шанс. Взялася читати і в результаті - закінчила за вечір.Книга невелика за обсягом, але дуже насичена. Сюжет не виглядає банальним, навпаки - він закручений і тримає у напрузі. Перша половина книги - це наче вибух адреналіну: разом із героїнями ти ніби тікаєш, переховуєшся, намагаєшся вижити. Друга частина вже спокійніша, і саме вона здалася мені трохи слабшою - хотілося зберегти ту саму початкову динаміку до кінця.Головна героїня сподобалася: дівчина, що цікавиться трукраймом, знає методи самозахисту, намагається боротися зі страхом і мислити раціонально. Таке мені дуже імпонує.Авторка досить цікаво пояснила чому книга має саме таку назву, і ситуація, яка до цього призвела - жахлива, якщо відверто. У підсумку: «Тікай червона» - це класний трилер, ідеальний для осінніх вечорів. Якщо ви фанати такого жанру і досі обходили цю книгу стороною, саме час додати її у свій вішліст.А я планую читати ще одну книгу авторки.4/5 💫#відгук_анасстеп

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️Самородки - Дженніфер Лінн Барнс🌟сюжет: головнагероїня Кессі потрапляє в програму «Самородків» - обдарованих підлітків, які допомагають ФБР розкривати заплутані злочини. І в ході розслідування вона зʼясовує, що воно повʼязане зі зникненням її матері. жанр: підлітковий детектив мої враження: оскільки я вже трохи знайома з творчістю цієї авторки, приблизно знала, чого очікувати. Стиль впізнаваний: текст читається легко, не перевантажує, історія викладена зрозуміло й детально.У книзі є цікаве поєднання заплутаної історії з минулого та сучасних подій. Сама задумка - група підлітків із незвичайними здібностями, які співпрацюють з ФБР - виглядає дуже круто. Мені імпонує ця тематика, бо я люблю розслідування, серіали про криміналістів, трукрайм, тому книга справді була цікавою.Персонажі прописані добре, кожен має свої особливості. Так, вони не до кінця розкриті, але для першої книги серії цього достатньо, аби познайомитися з героями. Особливо круто, що кожен підліток має власну здібність, яку й буде використовувати для розвʼязання справ.Сюжет розвивається динамічно, зав’язка та розвиток подій тримають увагу. Єдине, що не дуже сподобалось, - кінцівка. Вона, як на мене, нереалістична - коли у героїні раптово відкриваються суперздібності й вона миттєво перемагає злочинця. Такий прийом часто трапляється в книгах, і я його не люблю, адже мені подобається логічне, послідовне підведення до фіналу. Саме через це я і знизила оцінку.Але загалом «Самородки» мені сподобалися значно більше, ніж «Ігри спадкоємців». Цю серію я точно продовжу читати, бо сама ідея виглядає дуже сильно й має потенціал.Якщо вам подобаються розслідування, криміналістика, серіали про ФБР та трукрайм, то раджу цю книгу. Вона подарує і атмосферу підліткової історії, і цікаву історію.3/5 💫#відгук_анасстеп

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️Джеймс - Персіваль Еверетт 🌟сюжет: Джим разом із дружиною та дочкою перебувають в рабстві заможної старої жінки. Та одного дня чоловік дізнається, що та хоче продати його в інший штат і розлучити із сім'єю. Він приймає рішення тікати і переховуватись, допоки не знайде змогу забрати свою родину і жити спокійно. В той же час Гак Фінн інсценує власну смерть і тікає також. Тож ці двоє змушені переховуватись і виживати разом..жанр: історична прозамої враження: це моє знайомство з творчістю автора, хоча раніше я чула багато хорошого про його роман «Дерева». Коли у «Фабули» вийшла новинка, вирішила почати саме з неї.Читати було складно - тема рабства сама по собі важка, а тут ще й оповідь ведеться від імені раба Джима. Він розповідає свою історію: як потрапив у рабство, як виживав, а далі - як утік і намагався врятуватися разом із Гаком. Через тему рабовласництва роман непростий, але водночас дуже цікавий.Особливо мені сподобалось, як автор підняв питання мови. Рабам доводилося говорити «простацькою», навмисне спаплюженою мовою, аби не вирізнятися. Джим же був освіченим, розумним, але мусив приховувати це, адже гарна мова могла стати причиною покарання.Чому я не поставила книзі 5 з 5? Вона поділена на три частини, і третя здалася мені занадто скомканою та прискореною. Я люблю, коли книга починається розмірено й так само завершується, а тут фінал був занадто швидким. Хотілося більш глибокого завершення.Загалом же мені сподобався стиль Персіваля Еверетта. Він пише просто, легко, і книжку реально прочитати за вечір, тож беріть до уваги.4/5 💫#відгук_анасстеп

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️Усе, що ми не сказали - Слоан Гарлоу🌟сюжет: старшокласниця Елла втрачає найкращу подругу в жахливій автомобільній аварії і винить себе в її смерті. Проходить час, дівчина знаходить щоденник загиблої і починає дізнаватись жахливі деталі про її життя.. та водночас в неї зав'язуються стосунки із Соєром - хлопцем померлої Гейлі...жанр: янґ едалт трилермої враження: на книзі пише, що це має бути темний, романтичний трилер. Я очікувала чогось атмосферного, такого, щоб мурашки бігали по шкірі, але водночас із відчутною нотою кохання. Любовну лінію я дійсно побачила, частинку трилеру також, але от тієї обіцяної «темряви» - на жаль, ні.Книга здалася мені більше лайтовим трилером, ніж чимось по-справжньому моторошним. Проте сюжет виявився досить цікавим: задумка мені сподобалася, і авторка її реалізувала, хоч і, можливо, не так сильно, як хотілося б. Читалася книга швидко - я осилила її за день, бо вона справді затягувала. Це було захоплююче, хоча й доволі передбачувано. Я практично одразу здогадалася розв’язку, щойно головна героїня знайшла щоденник своєї загиблої подруги.Незважаючи на передбачуваність, історія цікава, а фінал виглядає логічним. Тому свою оцінку я знижую лише на один бал.Що стосується персонажів - вони нормальні, але не вау. Головна героїня, наприклад, мала можливість відверто поговорити зі своїм хлопцем і вирішити багато проблем, проте вона цього не зробила. Це типова ситуація для багатьох книг: якби персонажі частіше говорили один з одним, драми було б значно менше.У підсумку - це цікава, але все ж таки одноразова історія, перечитувати вже не захочеться.4/5 💫#відгук_анасстеп

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️Єдина вціліла - Райлі Сейґер 🌟сюжет: головнагероїня працює доглядальницею. та після трагічного випадку з однією з її пацієнток, дівчину відстороняють від роботи. повернутися вона змогла лише через півроку, і мусить працювати в будинку Гоупів. Де мешкає така собі Ленора, яка вбила всю свою родину в 17 років…жанр: психологічний трилермої враження: я дуже люблю творчість цього автора. Він пише настільки майстерно, що в кінці кожної книги сидиш і думаєш: «А що це взагалі було?» - і твій мозок просто вибухає. З цією книгою було так само.Стиль у Сейґера неймовірно легкий і захопливий. Його твори читаються швидко, затягують з першої сторінки. Якщо ви ще не знайомі з його творчістю - ви реально втрачаєте багато.Щодо сюжету: задумка дуже цікава. В певні моменти мені нагадувало «Служницю», але тут все розгортається зовсім по-іншому.З плюсів - круто прописаний образ головної героїні: її життєвий шлях, те, як вона опинилася в настільки скрутній ситуації, що довелося доглядати за вбивцею.Безліч насичених подій тільки закручують клубок сильніше, але те, як автор поступово розплутує його - просто неймовірно. Я була у захваті.А фінал… Це окрема історія. Навіть якщо у вас будуть якісь теорії, навіть якщо здаватиметься, що ви все розклали по поличках - ні, ні, ні, вам здається. Автор все зруйнує і змусить вас сидіти з відкритим ротом. Розв’язка настільки закручена, що емоції просто зашкалювали.Віршики тут дуже майстерно дібрані, і так вже доповнюють сюжет.В сімнадцять літ Ленора Гоуп Сестру повісила на стовп… А ще, ця історія переплітається з реальною справою Ліззі Борден, яка відбулась ще в 19 ст., тож фанати трукрайму, пригляніться.Це книга з тих, які дарують справжні, незабутні враження. Я щиро рекомендую її всім до прочитання. Вона того варта.5/5 💫#відгук_анасстеп

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️Медовий місяць - Кейт Грей 🌟сюжет: на морському узбережжізустрічаються дві пари, вони знайомляться і, навіть, можуть стати хорошими друзями. Та стається шторм, знаходять мертвого чоловіка і ваші «друзі» не такі, якими здавались спочаткужанр: психологічний трилермої враження: здавалось би, ця книга не повинна здивувати: на початку ми одразу бачимо злочин і навіть знаємо, хто винуватець. Все наче просто й зрозуміло. Саме так я й думала десь до середини трилеру, навіть не розуміючи, у чому полягає його головна інтрига.Але з кожною сторінкою події розвивалися так, що я все більше заплутувалася у всих цих загадкових подіях. Ближче до фіналу я сиділа, намагаючись скласти картину в одну, і не всі сюжетні повороти змогла передбачити. Деякі моменти залишали мене в сумнівах аж до останніх сторінок. І тут авторка зробила справді круту річ - перетворила історію, від якої наче не очікуєш нічого особливого, на захопливу.Що мене засмутило - це деякі герої. Майже всі вони викликали роздратування: дурнуваті вчинки, нелогічні рішення, безсенсові діалоги. Часом хотілося тільки закрити книгу. Але була одна героїня, яка фактично «витягнула» сюжет і зробила моє читання цікавим.Своє знайомство із серією «Полиця трилер» вважаю вдалим, і я точно продовжу її читати.Якщо ви хочете прочитати легкий детектив із літньо-осіннім вайбом, який не перенавантажить мозок, але подарує інтригу - ця книга для вас.4/5 💫#відгук_анасстеп

💖 НОВИНКИ ВІД КМ-БУКС 💖Я знайду ключ - Алекс Андоріл Чоловік заходить у кабінет приватної детективки, показує їй фото і каже: "Я хочу, аби ви дізналися, чи вбив я цю людину".Приватна детективка Джулія Старк отримує несподіваний візит до свого офісу. Чоловік на порозі - один із власників успішного сімейного бізнесу. Напередодні він був присутній на зборах акціонерів та вечері у своєму маєтку на північному заході Швеції. Наступного ранку він знаходить у своєму телефоні фотографію закривавленого чоловіка, зв'язаного та з мішком на голові.Через алкогольну амнезію чоловік уявлення не має, звідки взявся знімок, і хоче найняти детективну агенцію "Старк", щоб очистити своє ім'я до того, як в справу втрутиться поліція. Джулія просить свого колишнього чоловіка Сідні Мендельсона взяти відпустку в міській поліції і допомогти їй у розслідуванні. У Джулії ще лишається проблиск надії, що це може бути її шансом повернути коханого.Прийняті як гості в розкішному маєтку, Джулія та Сідні починають шукати правду, обідаючи та спілкуючись із кожним із членів родини, які теоретично можуть бути причетні до вбивства. Пошта ненависті - Донна МарчеттіНаомі й Лука - друзі за листуванням з п'ятого класу. Або, радше, - запеклі вороги, які ведуть епічну битву образ і словесних поєдинків... Але те, що починалося, як галасливий обмін листами, сповненими ненависті, з часом перетворюється на дружбу, сильнішу за відстань і роки. Та одного чудового дня через багато років листування несподівано припиняється. Минуло два роки, відколи Наомі востаннє отримувала листи від Луки. Два роки після того листа, який змінив усе. Але коли новий конверт з'являється, мов грім серед ясного неба, на столі Наомі на місцевому каналі новин, вона сповнена рішучості не допустити, щоб останнє слово залишилося за Лукою. якщо ви читали якусь із цих книг, то буду вдячна за ваші враження 🫰а якщо ні, то що почитали б? ❤️ - обидві хочу🔥 - Я знайду ключ💘 - Пошта ненависті 👎🏼 - не зацікавило нічого

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️Скажи що присягаєшся - Меґан Бренді🌟сюжет: Аріанна вже багато років закохана в кращого друга свого брата. І, здавалось би, ось він починає відповідати їй взаємністю… але ні, серце дівчини розбите. Та в її житті зʼявляється новий герой - Ноа, капітан футбольної команди, який витягує дівчину з її сумних буднів і показує свій світ тропи: 💜від друзів до коханців;💜знайдена родина;💜спортивний роман;💜студенти;💜любовний трикутник;💜розповідь від трьох осіб.мої враження: зараз згадую емоції, які викликала ця історія - і на обличчі з’являється усмішка. Хоча під час читання я й не раз пустила сльозу. Причому це були не лише сумні моменти - деякі сцени настільки розчулювали, що емоції просто не залишали мене байдужою. Сльози з’являлися самі по собі.Окремо хочу сказати про головного героя - справжній ґрін флег. На даний момент він впевнено займає почесне місце на п’єдесталі моїх улюблених книжкових чоловіків. Авторка створила неймовірного персонажа - його вчинки, його ставлення до Аріанни… це було настільки чуттєво. У будь-якій ситуації він дбав про неї, підтримував, годував смаколиками - і це не просто було мило, це було тааааак зворушливо 😍. Повагу, турботу й любов, які він проявляв, хочеться відчути кожній людині.Коли залишалося зовсім трохи - вже за плечима було понад 400 сторінок ф я розуміла, що драма буде. Але от ТАКОГО повороту сюжету я точно не очікувала. Момент у лікарні, коли Аріанна не впізнала… оце були емоції…Хоч й намагалася розтягнути цю книгу на кілька днів, але за вчорашній вечір «проковтнула» понад 300 сторінок - і ні краплі не шкодую. Історія залишила величезний слід у моїй душі, я точно включаю її в топ книг цього року. І, чесно кажучи, навіть здивована, що в тому топі поки що не так багато книг.З нетерпінням чекаю продовження 🥹 Друга книга буде про брата Аріанни (якщо я правильно розумію), дуже цікаво, що там далі.Тож, щиро рекомендую всім, хто любить спортивні любовні романи - це справжній топ5/5 💫#відгук_анасстеп