Небезпека міфу "війна дронів"Арсен «Лемко» Дмитрик начальник штабу 1-го корпусу НГУ "Азов"Той, хто зводить будь-яку війну, навіть найсучаснішу, до окремої технології, плутає форму із сутністю. І це небезпечна омана. Особливо якщо йдеться про розуміння та підготовку до війни з Росією.Але міф про "війну дронів" підміняє розуміння. Адже жоден дрон не воює і не воюватиме сам. Він підпорядкований системі управління. Навичкам і волі оператора. Моральному стану підрозділу. Якщо ці елементи слабкі, техніка перетворюється на витратний матеріал. Якщо організація нестійка, швидкість передачі інформації лише пришвидшує помилки.Технологія може прискорити обмін даними. Вона може скоротити дистанцію між рішенням і дією. Але вона не створює довіри між командиром і солдатом. Вона не формує витривалості. Вона не навчає приймати рішення в умовах страху, браку інформації та втрат.Поле бою стало більш технологічним. Проте його центр не змістився. Ним і надалі залишається організована людина – у системі, здатній адаптуватись швидше за противника.Ми постійно наголошуємо: якщо увага буде зосереджена лише на технологіях, а не на підготовці сержантського корпусу, розвитку офіцерства, системи багаторівневої мотивації особового складу, організації супроводу поранених, інституційної спроможності окремих підрозділів та, найголовніше, вихованні культури всього суспільства до оборони – це створить небезпечну ілюзію готовності.Це не "війна майбутнього" і не "війна дронів". Це війна з Росією – конкретною країною і, водночас, сучасним втіленням маніфесту насилля. Країною-терористом, для якої нехтування міжнародним правом – елемент стратегії.А от потопати в міфі про "безпілотне майбутнє війни" зручно рівно настільки, наскільки небезпечно. Бо це дозволяє не відповідати на головне питання підготовки і ведення війни – питання про людину.