Колеги, пам’ятаєте нашу дискусію про спінальну анестезію: після отримання ліквору/введення анестетика чи варто повертати стилет перед тим, як витягнути голку? Думки тоді розділились, і чесно кажучи однозначної “святої істини” в анестезіологічній літературі немає, тож ми пішли шукати, а що кажуть достовірні джерела? Чому взагалі виникла ідея “повертати стилет перед витягуванням”?Є кілька теоретичних і практичних аргументів:1. Менше PDPH (post-dural puncture headache, “постпункційний головний біль”).У діагностичній люмбальній пункції є класичне RCT (600 пацієнтів), де реінсерція стилета перед вилученням голки зменшила частоту постпункційного синдрому. Огляд у Emerg Med J також підтримує таку практику як “best evidence topic”. 2. Пояснення, яке обговорюють у літературі: якщо витягнути голку без стилета, є ризик “витягнути” нитку павутинної оболонки у дефект твердої оболонки, що може підтримувати лікворею і PDPH (це гіпотеза, але вона часто згадується).3. Описаний так званий “stylet injury syndrome”/фіксація корінця при маніпуляціях без стилета. Існують історичні згадки, але як нагадування про принцип безпеки “витягаємо голку зі стилетем”. Також у джерелах з техніки люмбальної пункції підкреслюють роль стилета в запобіганні “вкорінення” тканин. Тепер перейдемо суто до анестезіологічних ускладнень та їх профілактики 👇Є дослідження, які говорять, що при спінальній анестезії (зокрема з Quincke), реінсерція стилета перед вилученням не зменшувала частоту PDPH. Тобто, якщо говорити строго доказово: для PDPH у спінальній анестезії ефект реінсерції стилета або відсутній, або нестабільний між дослідженнями, залежно від дизайну й популяції. Натомість найбільш “залізні” фактори PDPH при спінальній/люмбальній пункції це: • тип голки (atraumatic pencil-point ↓ PDPH vs traumatic cutting/Quincke ↑ PDPH) • діаметр (чим тонша, тим менше PDPH, з поправкою на технічну складність) Чи є різниця для pencil point голки vs Quincke?Quincke (ріжуча, traumatic): • PDPH базово вищий, бо дефект твердої оболонки “ріжеться”. • Реінсерція стилета перед вилученням може не змінити PDPH (дані суперечливі), але як технічна звичка безпеки логічна. Pencil-point (Sprotte/Whitacre, atraumatic) • PDPH нижчий, бо волокна більше “розсуваються”, ніж ріжуться. • Для таких голок часто використовують інтродюсер це важливо для контролю проходження через шкіру/зв’язки. • Даних саме “pencil-point + stylet reinsertion” для PDPH у спінальній анестезії небагато. Логіка в тому, що при такому типі голок кількість випадків ППГБ і так низький.Рекомендацій давати не будемо, але якщо подумати логічно, то повернення стилету «назад» займає 1–2 секунди, практично нічого не “коштує”, підтримується частиною доказів (особливо для люмбальної пункції), і прямо рекомендується в деяких клінічних інструкціях (“replace stylet… remove needle and stylet together”). Якщо ж питання звучить так: “Чи доведено, що це знижує PDPH саме після спінальної анестезії?”, то відповідь буде така: докази суперечливі; фактори, які дійсно доведені тип і калібр голки.Колеги, саме час для дискусії (ділітьсядосвідом): 1. Ви повертаєте стилет перед вилученням голки? 2. Якими голками працюєте частіше: pencil-point чи Quincke? 3. Чи помічали різницю в PDPH у вашій практиці, якщо змінювали цю звичку?