Продовжую. Планував послідовно розповідати поточну nü jazz story, але від редакторки блогу раптом почув вкрай сумну звістку – 1 вересня 2026 не стало видатної джазової співачки, володарки унікального глибини й діапазону контральто, майстра вокалу, невтомної експериментаторки і джазового інноватора Касандри Уілсон.

Cassandra Wilson 📚

Я прагнув завершити розмову про nü jazz сюжетом про Касандру Уілсон, адже вона одна із найкреативніших творців нового джазу, свідомий і послідовний митець-постмодерніст (що особливо цінно, адже Касандра насамперед мислитель з вищою гуманітарною освітою, а не професійний композитор чи аранжувальник). Наразі вирішив з неї почати. Ц и т а т а: «Я не думаю, що співакові для того, щоб то був джаз, потрібне фортепіанне тріо. Ми так часто чули, як ці райд-тарілки грають у форматі 4/4, що почали вірити, що це джаз. Я в це не вірю. Джаз це не якийсь певний репертуар чи інструментовка, це про те, щоби бути справді присутнім у моменті та мати змогу імпровізувати, мати змогу грати свінг та поєднувати блюз. Ми робимо все це». Хто такі «ми»? Та сама спільнота на чолі зі Стівеном Коулменом (памʼятаєте?), важливою, рушійною частиною якої i стала молода Касандра Уілсон. M-Base.

Introducing M-Base – album by Cassandra Wilson/ Spotify 🎧

Цікава деталь з біографії місс Уілсон – ще до того, як розпочати свій шлях джазової вокалістки в Нью-Йорку, увійшовши до M-Base-формації Стівена Коулмена, вона захистила дисертацію і отримала вчену ступінь доктора філософії. Це вам про щось говорить? Мені – про інтелект, який зовсім не зайвий для музиканта, що претендує на креативний пошук нового і налаштований на експерименти. Отже, все, що робила та/або в чому брала участь Касандра, то є акти свідомого волевиявлення особистості. Шлях тернистий, але плідний. У 1986 році вийшов її перший сольний альбом “Point of View”. Два трека з нього, один із яких – вокальна версія відомої композиції Майлса Девіса. Blue in Green 🎧

I wished on the Moon 🎧