За оприлюдненою інформацією, йдеться про колишнього НАБУ: Розкрадання понад 37 млн грн (орієнтовно 1,28 млн дол. на той час) пожертв на підтримку України: викрито організовану держсекретарем МЗС злочинну групу. НАБУ та САП викрили організовану злочинну групу на чолі з колишнім державним секретарем Міністерства закордонних справ України. Її учасники заволоділи коштами іноземних громадян та донорів, призначеними на підтримку України на початку повномасштабного вторгнення РФ, й легалізували їх через конвертаційні центри.За даними слідства, державний секретар МЗС переконував міжнародних донорів і підлеглих працівників закордонних дипустанов спрямовувати фінансову допомогу на банківський рахунок підконтрольної громадської організації. Надалі кошти виводилися на рахунки підконтрольних ФОПів та юридичних осіб, а ті перекидали їх на конвертаційні центри для переведення в готівку. Відмиті гроші учасники схеми спрямовували на власне збагачення.Серед підозрюваних:- колишній державний секретар МЗС (2020-2024 рр.), організатор схеми;- колишній керівник апарату держсекретаря МЗС, чинний дипломатичний працівник;- радник колишнього міністра закордонних справ, керівник підконтрольної ГО;- бухгалтер ГО.Держсекретарем в зазначений період був Андрій Баньков. Саме він був призначений і перепризначений на цю посаду під час каденції Дмитра Кулеби та залишався державним секретарем майже весь час, коли Кулеба очолював міністерство.==Справді цікаво, що Баньков був тим, за кого міцно тримався Кулеба за своєї роботи міністром. Той самий Кулеба, який чимдалі активніше веде публічну діяльність і входить в інформаційне поле. Я ні на що не натякаю, слідство триває, остаточне визначення дасть суд, але...
Всі вже в курсі історії з джиперами Карпат? Інспектори та поліція на виконання прийнятого минулоріч закону про заборону джипінгу проводили рейди землями заповідника. Зафіксували 7 випадків джипінгу, адміністративні справи розглядаються судом. Розмір шкоди від цих семи заїздів оцінили у 41,7 тисячі гривень. Ще надійшло 14 повідомлень про джипінг на сервіс «ЕкоЗагроза», шкоду оцінили у 1,4 мільйона гривень. А джипери після цього влаштували достатньо масові протести. До речі, мер Яремча цілком за джипінг - мовляв, це такі хороші гроші приносить! Просто треба маршрути затвердити (очевидно, в заповіднику - бо саме там локації, цікаві для туристів). І це так надихнуло джиперів, що вони ще й виступили з офіційною заявою на тему "[Знищення Карпат] Це наш хліб". —"Ми - асоціація власників джипів та квадроциклів які надають послуги з перевезення на високогір'я , або як нас називають джіпери хочемо звернутися до громади Яремче, Державної екологічної інспекції Карпатського регіону, Карпатського НПП, Нацполіція України та органів прокуратури з відкритим листом-зверненням... Ми показуємо найкращі локації в Карпатах і розвиваємо туризм. ...Також допомагаємо діючим військовим , а ще проводимо ретрити для людей з інвалідністю , так як не всі можуть побачити красу Карпат самостійно піднявшись на вершини. Це - наш хліб та хліб наших дітей , а ще це одна з ланок туризму , яка розвинута в багатьох країнах світу".—Кришталева, довершена безсоромність. Тобто, джипінг - це для інвалідів, ВПН та військових. Відповідно, ті, хто забороняє, а головне, ті, хто пхають нахабно своїм транспортом замість платити джиперам, - проти інвалідів, переміщених і проти бійців, а заодно вириває останню скибку хліба з маслом в дітей. І, як бачимо, джиперам на думку не спало, що унікальна екосистема Карпат - це не приватна справа Яремча, не власність і джерело заробітку місцевих. Як власна стайня чи город. А невідновний скарб всього суспільства, кожного українця. А ще вони тупо брешуть нам в очі про нищення чистих гірських екосистем як "розвинуту в багатьох країнах світу ланку туризму". Більшість українців вже була в Європі і точно знає, наскільки драконівські закони щодо екосистем, а тим більше гірських екосистем всюди: від Німеччини і Швейцарії до Британії і Скандинавії. Обмежено і заборонено все, крім піших турів утвердженими маршрутами без збирання будь-яких сувенірів і залишення будь-якого сміття. З іншого боку, джипери - це ті ж самі люди, чиї родичі (чи й вони самі) заробляють на хамських вирубках заповідних лісів. І теж вважають це прекрасним заробітком від Бога, в який чогось лізе з обмеженнями злобний Київ. Вони реально вважають своїм непорушним правом доїдати Карпати до голого каменя. Лікується це судами (без кумів і "своїх людей") з величезними штрафами, але головне - школою (яка не НУШ, а Нормальна українська школа). Яка нам Європа...
Латвія, Риґа. З будівлі Ризького театру, досі ім. М. Чехова (колишній Ризький російський театр), зняли останню афішу, в якій використано російську мову. І більше такого не буде — Ризька дума припинила давати дозволи на рекламу з використанням мови країни-агресора.Віце-мер Риґи Едвард Ратніекс написав в мережі Х: «Дякую Наурісу Пунтулісу (міністр культури), Івару Аболіньшу (парламентський секретар міністерства) та Рітварсу Янсонсу (депутат Ризької думи) за внесок у латишизацію Риґи!».Місцеві проросійські політики (зокрема, такий собі Андрєйс Паґорс з "Центральної партії") і російськомовні вирують лайном через латишизацію/ latviskošana/ Latvianization. Посилаються на їхню улюблену "Конвенцію захисту нацменшин" (хоча ніде в світі росіяни не є нацменшиною... крім, можливо, самої Росії тепер). Але водночас тиснуть на те, що в Ризі "від 53,5% до 55% людей, які вважають російську своєю рідною мовою" (з абсурдним висновком "тобто, нелатишів"). Що якось не тягне на "меншість, яку треба захищати". Ну і так само звична позиція росіян: немає ніяких латишів/українців/ молдован і латиської/ української/ молдовської держави та мови. Це просто подаровано невдячним місцевим провінційним "нацикам" - подаровано, звісно, росіянами. "Риґа - це Ганза, це місто, засноване німцями, а потім відбудоване німцями, росіянами та євреями. Мультикультуралізм та багатонаціональність – його суть, його основа. Коли провінційні латиські нацики остаточно знищать цю суть, місто помре".
Колишній міністр оборони Михайло Федоров, коментуючи запропоновані йому президентом посади, заявив, що не погодиться на жодну іншу, крім очільника Міноборони.--«Я вдячний президенту за всі запропоновані варіанти. Але сьогодні в державі є лише три посади, які окрім військових на полі бою реально визначають хід війни, - президент України, міністр оборони та Головнокомандувач Збройних сил України.Саме тому я не погоджуюся на жодну іншу посаду, окрім посади Міністра оборони.Жодна з інших посад не має реальних повноважень, щоб побороти корупцію в закупівлях».--Схоже, протистояння заходить в глухий кут. Причому це розуміє і влада. Цікаво спостерігати, як провладні «позитивні блогери» масово пишуть, що вже все, тему вичерпано, це вчорашній день, Драпатого призначено, Федорова відставили, хай вже береться за те, що пропонують, бо іншого не буде... Для мене очевидно, що Федоров розуміє – це його унікальний шанс взяти все в свої руки: ту ж тему боротьби з корупцією, тему зв’язків з західними технологічними гігантами тощо. І, можливо, на цьому збудувати наступну сходинку політичної кар’єри. Хоча, звісно, президентський рейтинг (а не рейтинг довіри, не варто плутати ці дві категорії) Федорова залежить від його наступних кроків: чи вийде він за межі вузької суто військової ніші, чи захоплюватиме ширші теми, чи критикуватиме Зеленського... Ну і якщо Федоров твердить, що повернеться тільки в Міноборони, бо тільки там можна боротись з корупцією, - ймовірно, він точно бачить цю корупцію в галузі і весь її обсяг, всі схеми. І йому ясно, від кого ця корупція йде. Так що це для Федорова «вікно можливостей». Адже наступного разу люди з картонками виходитимуть на підтримку вже іншого діяча. Тим більше, зараз європейські (і не тільки) партнери, схоже, більшою мірою на боці Федорова. Тож Федоров цілком може впертись і наполягати на своїх вимогах – якщо вірить, що зможе дотиснути Зеленського в цьому протистоянні (а свіжі рейтинги довіри, де він посунув Зеленського в район Усика, тільки підтримують цю віру). А для Зеленського, найпевніше, все просто, жодного вибору між варіантами, спротив до останнього. Бо малоймовірно, що йому вдасться ще раз обіграти ситуацію з протестами, як він викрутився минулого року з НАБУ. І для багатьох прогинання цьому картонковому майдану означатиме кінець "потужності" лідера. Але ми поки що не можемо це констатувати. Бо категоричні оцінки перспектив успіху Федорова цілком собі заперечуються тим, що ОП вдалося Драпатим перебити головну тему. Тож мінімум частина народу вже розслабилась. Гадаю, п’ятниця і загалом цей вікенд дасть змогу перевірити версію з успішним збиттям хвилі: чи народ все ще виходитиме з картонками за Федорова і наскільки масштабними будуть ці мітинги.
«РИА Новости»: 71-річна Орнелла Муті та її 51-річна дочка, співачка Найке Рівеллі, подали заяву на російське громадянство. Про це Найке Рівеллі розповіла в інтерв'ю «РИА Новости».«Ми подаємо заяву на російське громадянство, щоб почуватися по-справжньому вдома. <...> У нас є російське коріння, ми не можемо зректися свого походження, своїх сім'ї та друзів». Вони розглядають можливість купити будинок у Москві чи Санкт-Петербурзі, щоб привезти до Росії інших своїх родичів.Ну, все до цього йшло, зважаючи на активну роботу Муті на кремлівську пропаганду останніми роками. В Італії в неї, очевидно, заробітки зникли. А утримувати має і дочку-"співачку" (хтось чув про Рівеллі?), і цілий натовп родичів. Ну, тепер Муті сподівається, що утримання ляже на Кремль. Але їй варто було уважніше вивчити долю таких самих дешевих придбань Кремля з перебіжчиць-актрис і співачок. Всі вони - на дуже голодному пайку. І, схоже, прийшов час блюрити або трансформувати через ШІ писок Муті в улюблених фільмах з Челентано - щоб не зблювати.
Польща, Леґніца. Увечері в суботу, 18 липня, близько 21:00 жінка завдала ударів двом 13-річним українським дівчаткам через те, що почула українську мову.Як повідомила TVN24 Ліліана Лукасевич, речниця районної прокуратури в Леґниці, заяви подали матері двох постраждалих дівчат. Нападницею нібито була жінка з двома маленькими дітьми.Поліція отримала записи з міських камер спостереження, які, за словами речниці, підтверджують заяви матерів. На основі цього прокурор дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у насильстві на етнічній основі та порушив провадження за фактом дискримінації за етнічною ознакою.Раніше аналогічна історія сталась в Плоцьку між поляком і 15-річним підлітком та його знайомою. --От до чого призводить політизація проблеми взаємин з Україною. Адже дві радикальні партії - «Конфедерація Свобода і Незалежність» (12,8%) та «Конфедерація польської корони» (9,4%, сукупно 22,2% - трохи більше від 22,1% PiS) - цілеспрямовано доводять ситуацію до того, що напади на українських дітей стають нормою.
Грузія, Тбілісі. Вже всі чули веселу історію про грузинське весілля в Кахеті (грузин втулив в писок росіянці, яка щось там кричала до весілля з третього поверху - відео дуже ефектне) і нову традицію - замість бити посуд "на щастя", тепер "на щастя" б'ють писки росіянам.)) А тепер маємо продовження. Чоловіка, який започаткував веселу традицію, затримала поліція (бо загалом, як пишуть, за грузинськими законами йому належить хіба виплатити штраф порядку 550 доларів). Але це дрібниці. Головне, в Грузії після цього почались антиросійські протести. Грузини вийшли на вулиці з державними прапорами і скандують, зокрема, "Путін - хуйло!". В колонах можна побачити і прапор України, і плакатики "Фак Раша". Коротше, історія з того весілля розвинулась цікава і масштабна. Прикро тільки одне: пишуть, що ця росіянка насправді народилась в Україні, просто тепер мешкає в Росії. І, звісно, клінічно "русскоязичная". До речі, в чомусь схожа історія, як пишуть, трапилась в Болгарії: поляк, який воює в наших Силах оборони, відтовк росіян - які теж виявились російськомовними громадянами України. Схоже, світ втомився розбиратись з нашою суїцидальною шизофренією "мнє па-русскі прівичнєє" і перейшов до простих рішень: говорить російською = росіянин. Та ми й самі, очевидно, рухаємось в тому ж напрямку, судячи з того, як задоволено гуде цілий Тредс з цієї весільної історії. Бо хто там розбиратиметься, який паспорт мала тушка, яку ідентифікували за язиком і відрихтували...
(Продовження)==А «Фармасел» в ці роки вирвалась з-під окупації, лишила все – і продовжила виробництво за власними рецептурами вже на європейських потужностях, поки під Києвом будувались нові цехи https://promoboz.com/journal/2022/12-2022-2022/farmasel-synonim-stijkosti-ta-nezlamnosti/ . Їх не встигли запустити до Великої війни – однак «Фармасел» не відмовилась від намірів легального виробництва в Україні. І 2023-го на Броварщині виробництво все ж запустили. Тепер «Фармасел» - це понад 200 співробітників, 39 зареєстрованих лікарських засобів. Із них 14 препаратів включені до Національного переліку основних лікарських засобів, а 6 позицій відповідають лікарським засобам, якими забезпечується особовий склад сил безпеки і сил оборони у складі наплічника бойового медика або старшого бойового медика. Але виробництво, що пережило окупацію і подвійне перенесення потужностей, відбудову з нуля, тримається під обстрілами (а вони саме там жорстокі – бо через Бровари заходить значна частина ракет і шахедів, які летять з прикордонних регіонів Росії на Київ, особливо ті, що орієнтуються за ретрансляторами в Білорусі), поставлене на межу виживання претензіями фірми одного з вже благополучно призабутих донецьких. Найгірше для України, що до тут саме в отакий спосіб притягнуто правоохоронців і суди: спробу захоплення не обнулили ще до початку. І включились в процес. Ми не маємо ілюзій щодо наших суддів. І щодо кадрів правоохоронної системи. Європейські партнери теж цих ілюзій не мають. Але чи нам так треба чергового скандального доказу для наших партнерів і потенційних інвесторів, що в нас незахищені навіть критичні виробництва, навіть цілковито легальний бізнес?.. ==А суто суб’єктивно якось дивно, якщо не сказати «дико», повертатись до термінів, прізвищ і історій давно, здавалося б, забутих 2010-14-го. «Донецькі», «Родовід», «ЛНР-ДНР», Янукович, Юра Єнакіївський... Суто раціонально зрозуміло, що всі ці люди не анігілювали одночасно з початком Великої війни, що в них ніде не ділись гроші і бізнеси, що десь вони є – в паралельній до воюючої України реальності. Але потім ця паралель от так раптово перетинається з теперішніми реаліями. І знов все паскудить, як в ті не настільки й давні часи.
Сербія. По ріці Дріна (природній кордон межи Сербією і Боснією-Ґерцеґовиною) пливе гівно. Гівно розцяцьковане писком Путіна і триколорами. Смердить "русскім міром" і супроводжується непристойними фізіологічними звуками "Калінкі-малінкі". Кажуть, це їхня щорічна 42-кілометрова "Дрінська регата на знак солідарності з Росією". Це вже 26-та регата (тобто, почали з приходом Путіна до Кремля). Участь взяли 15 тисяч копрофагів на 1500 різних "плавзасобів". В програмі концерти з русскімі піснями та пікніки. --"На цьому "плоті" у нас білборд, намет, прапори, електрогенератор, аудіо-обладнання, музиканти та співачка. Так ми йдемо річкою і до нас підходять інші "судна", від 50 до 70, які люблять музику і все російське. Усього сплавлялися близько 7 годин з кількома зупинками, на середині шляху традиційно пристали в містечку Горня-Трешниця для паузи на обід і ще в двох місцях, де нас щоразу чекають з частуваннями і вітають нас, Росію і Путіна. На зупинках збирається близько тисячі людей, співаємо "Калінку-Малінку" та інші російські та сербські пісні".--Як на 6,6-мільйонну Сербію 15 тисяч - це дуже багато. Звісно, це все міцно спаяне з сербським націоналізмом - з претензіями на території Косова (відповідних плакатів там теж на бракує). Але, тим не менш, колись це треба починати ретельно викорчовувати. Бо фактично це 15 000 готових агентів ФСБ, які здаватимуть важливі локації, запускатимуть дронів-шпигунів, влаштовуватимуть диверсії і зливи чутливих даних.
На мітингу з картонками за Федорова було помічено Надю Дорофєєву разом з Лебігою. Отже, вже і вони підтримали тренд на повернення інтересу до політики. Але Доровєєва тут хіба як ілюстрація до змін. Люди згадали, що їм необхідна політика. Вони відчули врешті потребу в змінах. Як би я не ставився до Федорова і всієї його групи, до їхнього давнішого бекґраунду, але Федоров дав людям надію. Велика війна - і специфічний режим державного управління - триває вже 4,5 роки. Так що це абсолютна правда - те, що в нас є величезні проблеми з суспільною угодою між владою, бізнесами і людьми. В тому числі щодо формату ведення війни. І питання з усіма цими перестановками ліжок в тому, чи влада дасть людям реальну надію, що є інший варіант ведення війни, технологічний, переможний, з турботою про збереження життів бійців, - чи це виявиться просто демагогією. Тоді всі ці перестановки свідчать, що влада просто не бачить іншого варіанту, як утримувати звичний формат війни? В будь-якому випадку, все, що відбувається в останні дні, - це образа людей через вкрадену надію. І цього Зеленському не пробачать. Однак не вірю, що зараз раптом спрацює виключно вихід людей на вулиці. Адже минулого разу, рік тому, коли була спроба притиснути НАБУ, остаточно крапку поставила позиція наших спонсорів. І зараз так само останнє слово буде, на жаль чи на щастя, за ними.