хочу вам зізнатись: шукати роботу після року перерви - страшно це афігєть як страшно. страшно, що щось забулось. що твої скіли вже ослабли.що твої знання втратили актуальність.або що на ринку повно інших, більш класних кандидатів.я буквально востаннє була на співбесіді майже три роки тому і зараз мені фізично складно навіть відправити перший відгук на позицію це я вже не кажу про проходження співбесід і знаєте що хочу вам сказати з цього приводу? ЦЕ НОРМАЛЬНО бо ми живі люди, і страх це природня реакція на щось нове і незвичне.і от вам тут чесно покроково розпишу, що далі робитиму:1. сказати про це комусь: парнер/ка, друзі, терапія, коучинг. без розуміння суті проблеми ми не зможемо з нею впоратись. я от вам про це сказала і вже легше🙂2. сказати собі: "окей, я боюсь і це нормально. як я можу зробити собі цей шлях максимально комфортним?"я, наприклад, помедитую, подихаю, увімкну свою улюблену музику і приготую собі свій улюблений сніданок. не плануватиму на день нічого, крім роботи над резюме і відгуками.3. прийду до когось похвастатись/пожалітись. от, власне, для цього я і збираю мастермайнд-групу таких же шукатєлєй роботи, як я))такий план. поділіться в коментах своїми лайфхаками роботи зі страхом