Генетичний код нації. Символ народу. Голос предків. Оберіг. Скільки образного і метафоричного сказано про вишиванку. Але за цією поетичністю — століття історії, боротьби та болю нашого народу. Вишита сорочка, плахта, керсетка, запаска — кожен елемент вбрання стояв поперек горла імперцям. Бо ж мова, одяг та навіть облаштування житла вирізняли нас. Згадайте «Бояриню» Лесі Українки. Яким чужим було для героїні все.І от сьогодні вишиванка міцно вплітається у наше повсякдення. Ми носимо сорочку з етнічними орнаментами разом з джинсами і кросівками. Наречені одягають розшиті сукні. І навіть в окопах та бліндажах під кітелем видніються хрестиком вишиті узори — як знак упертої памʼяті.Бо навіть у війні, у випробуваннях, в найтемніші часи — ми тримаємось за своє. Не тому, що зручно. А тому, що не забули. Ця вишиванка — не про свято і не про фольклор. Вона — про нас. Про тих, хто зараз стоїть у строю. Про тих, хто був до нас. І про тих, хто ще виросте.Це наша відповідь тим, хто хотів стерти, знецінити, переодягти. Ми залишилися. І тримаємо стрій — у броні й у вишивці💙💛