Канал Адвоката Сімутіна | ШАХРАЙСТВО З ПРОДАЖЕМ ЗАСТАВНОГО АВТО▶️ ДИВИТИСЬ ПОВНЕ ВІДЕО ▶️🚗 До ме...

ШАХРАЙСТВО З ПРОДАЖЕМ ЗАСТАВНОГО АВТО▶️ ДИВИТИСЬ ПОВНЕ ВІДЕО ▶️🚗 До мене звернувся клієнт, який взагалі не міг зрозуміти, що відбувається. Він більше ніж 5 років тому купив спеціалізований напівпричіп, який коштує майже 20 тисяч доларів. Заплатив продавцю гроші та оформив право власності на напівпричіп згідно з вимогами закону. А через 5 років – 🔺отримав позов про витребування напівпричепа з чужого незаконного володіння🔺, оскільки він перебуває у заставі та не міг бути проданий. На цей напівпричіп суд наклав арешт. Усе дуже серйозно. Ціна питання – 20 тисяч доларів. На прикладі цієї справи коротко розповім як така схема провертається.🔷 КРОК ПЕРШИЙ. Підприємство взяло в банку кредит у розмірі 199 мільйонів грн. Поручителем за кредитом перед банком виступає один із керівників підприємства, який оформлює банку під заставу 14 належних йому транспортних засобів. Він же через 5 років і подав позов проти мого клієнта.💡У заставу банку були передані вантажні автомобілі та спеціалізовані напівпричепи. Таким чином, якщо підприємство не віддає кредит, то заставне майно переходить у власність банку. За умовами договору застави, відповідальним за збереження заставного майна був поручитель і автомобілі зберігались на території підприємства.🔷 КРОК ДРУГИЙ. Цей дуже кмітливий поручитель по кредиту, продає всі 14 транспортних засобів, які перебувають у заставі та відчуження яких заборонено за умовами договору застави.Ви можете запитати: а як можна продати заставне майно, якщо у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна повинна міститись заборона на його відчуження? Кожний державний орган перед посвідченням угоди купівлі-продажу перевіряє відсутність арештів та інших заборон на продаж майна. 🏢 Але річ у тім, що відомості до Державного реєстру обтяжень нерухомості про накладення обтяження на транспортні засоби вносить нотаріус під час укладання договору застави. Тому якби продаж транспортних засобів здійснювався через нотаріуса, то нотаріус побачив би заборону в реєстрі та ❌ відмовив в укладанні угоди. ❗️Але наш занадто кмітливий керівник продав траспортні засоби не через нотаріуса, а через Сервісний центр МВС, який не мав доступу до Державного реєстру обтяжень і, відповідно, сервіс-центр не перевіряв наявність нотаріальних заборон на відчуження транспортних засобів.🔷 КРОК ТРЕТІЙ. Коли через 5 років прийшов час віддавати кредит, то виявилось, що підприємство вже банкрут, а куди поділися кредитні кошти – невідомо. Банк звернувся за заставою до поручителя і виявилось, що усі 14 транспортних засобів фізично зникли зі стоянки підприємства і мало того, вже мають нових власників. 💡Деякі з них навіть перепродавались по 2-3 рази, як у випадку з моїм клієнтом. А поручитель, користуючись тим, що строк зберігання документів по угодах купівлі-продажу у Сервісному центрі МВС збіг, зробив круглі очі та сказав, що він транспортні засоби не продавав, а хто і як продав їх новим власникам – йому невідомо.🔷 КРОК ЧЕТВЕРТИЙ. Поручитель звертається до судів та витребовує від нових власників транспортні засоби назад, як такі, що перебували під заставою, а тому не мали законних підстав для відчуження.