Світ спостерігає за війною на Близькому Сході. Водночас багато наших колег вказують на серйозну стратегічну проблему: в оточенні Трампа немає єдиної позиції по війні. Зокрема щодо того, як і коли заявити про «перемогу над Іраном». Через це публічні заяви президента США — мінливі та навіть взаємовиключні. Ринки реагують миттєво. Ми вже побачили найбільшу волатильність цін на нафту за останні двадцять років: одна заява Трампа може знизити ціну на $10, а дії Ірану — підняти її на ті ж $10. Інвестори не бачать стратегічної глибини у діях США, тому закладають у свої прогнози дедалі більше страхування ризиків. Водночас самі Сполучені Штати не готові до суттєвої ескалації. Вони не мають достатньо військового контингенту і запасів зброї для довготривалої війни, а високоточна зброя витрачається швидше, ніж відновлюються запаси. За нашими оцінками, найбільш імовірним є сценарій затяжної кризи без реального вирішення конфлікту. Ймовірність такого розвитку подій становить близько 45–50%. У цьому випадку ціна на нафту може закріпитися на рівні близько 95-105 доларів за барель упродовж найближчих місяців. Що стосується росії, то зростання цін на нафту не дає їй стратегічної переваги, хоча рф може отримати додаткові доходи. Набагато важливішим є інше: санкційний тиск на росію має бути значно сильнішим. Саме посилення торговельних, фінансових і вторинних санкцій залишається ключовим інструментом для того, щоб російська економіка втратила здатність фінансувати війну. Детальний аналіз ситуації — у відео.