Питання: як виміряти і як визначити. Це я щодо ОП як інституту і нового Голови як chief of staff. Нещодавно Українська правда опублікували мою колонку про квантову фізику українських політичних реалій щодо Андрія Єрмака.

🔵

Суперпозиція ролей (Кіт Шредінґера).

🔹

Єрмак як "друг президента". Це базовий, первинний стан, з якого виростає персональний доступ, неформальна вертикаль і абсолютна довіра. Багато хто з оргконсультантів і психологів кажуть про модель взаємозалежності в таких випадках. Для політичних процесів це означає лише одне: жодна інституція не має будь яких важелів контролю над його діями.

🔹

Єрмак як голова ОП. Формально він є керівником апарату президента, а фактично – центром ухвалення рішень (в тому числі центром формування державних політик) без жодного юридичного мандату. Роль "друга" і роль "інституту" в українській моделі існують одночасно – як кіт Шредінґера. В Україні:- голова ОП не має підзвітності,- не приходить на слухання,- не дає пояснень щодо міжнародних переговорів,- не має юридично визначених повноважень,- не несе відповідальності за провали (вся відповідальність перекладається на Президента). Український кейс унікальний тим, що голова ОП став:- центром призначень,- центром зовнішньої політики,- центром оборонних рішень,- центром розвідки,- центром координації правоохоронних органів,- центром ухвалення рішень щодо відбору "допущених" до Ради підприємців,- центром каналів до США та ЄС,- центром формування урядових політик. Поки парламент, громадянське суспільство, медіа, антикорупційні органи, Захід або Конституційний Суд не здійснять політичне "вимірювання", ця суперпозиція лишається. Вона дозволяє діяти без відповідальності, але з максимальною владою.

🔵

Керована невизначеність (Ефект Гейзенберга). Тут включається друга квантова метафора – Гейзенберг. Статус Єрмака для наших міжнародних партнерів абсолютно невизначений:- Чим більше він демонструє неформальний вплив – тим менше зрозуміло, чи представляє він державу.- Чим більше він грає інституцію – тим більше проявляється, що інституція не має законних повноважень. Це керована невизначеність, яка дозволяє ОП уникати формальних зобов'язань перед зовнішніми партнерами і внутрішніми акторами. Посилання на колонку.