Too Close to Home by Seraphina Nova Glass — рекомендую трилер всім, кого недостатньо бісить життя, але їм бракує саме цієї емоції. Або якщо ви в настрої пореготати над ідіотизмом.По-перше, я ще не бачила жодного хорошого трилера, де в розгадці хоч якось були б задіяні наркотики. Це лінивий троп, я вважаю. По-друге, ось пара прикладів того, що відбувається в процесі. 1. Жінка сховала труп в скрині-холодильнику в гаражі. Чоловік виводив машину і задів скриню, замок зламався. З-під ляди визирають пасма білявого волосся трупа. "Барбі!" — кричить маленька донька. "Так, я туди склала старі іграшки". "А, ну окей" — і донька іде в хату. Ви таких дітей бачили? Я ні.2. Фінальна сцена, всі за всіма ганяються, відбирають одне в одного зброю тощо. Одна з жертв тікає в ліс. Злочинець завмирає на секунду, вирішує, що з дробовиком буде ВАЖКО її переслідувати, і біжить за нею без зброї. (тут не закриваю спойлером, бо без імен і подробиць це не спойлер).Плюси книжки: я за неї не платила, це Kindle Unlimited.Здала, взяла нову Фріду The Divorce), почала вчора. Фріда як Фріда. Роман відкривається сценою, якою відкривалися як мінімум ще два трилери, прочитані цього року 😁З Пруста виписала вже чотири сторінки, а можна б і взагалі все переписувати. Перепадя — голова :)Плідного нам першого літнього дня. Десь в середині його мають прийти матеріали на чергову серію документалки про американську історію, а в кінці — багатостраждальні книжки. А поки що можна спокійно поперекладати про ельфів.