Служба безпеки «по гарячих слідах» затримала російських агентів, які підірвали авто неподалік від однієї з будівель СБУ 11 лютого цього року Головне управління внутрішньої безпеки СБУ протягом доби затримало двох агентів рф, які вчинили теракт на одній із центральних вулиць Києва 11 лютого цього року. За матеріалами справи, зловмисники спочатку начинили вибухівкою, а потім підірвали фургон, припаркований поряд з одним із об'єктів СБУ. Як встановило розслідування, виконанням російського замовлення займався завербований ворогом 47-річний військовослужбовець ЗСУ, який самовільно залишив місце служби на Сумщині. Після втечі з гарнізону дезертир «заліг на дно» на заході України. Згодом, за вказівкою куратора, він залучив до співпраці 29-річного спільника з Києва, якому представився українським спецслужбістом і доручив зробити саморобний вибухових пристрій (СВП) з дистанційною активацією. Також російські «замовники» придбали через підставних осіб вживаний фургон і замовили його переобладнання нібито під реанімобіль для перевезення поранених воїнів Сил оборони. Для цього продавці авто встановили в салоні машини кисневі та газові балони, а також облаштували всередині вебкамеру з віддаленим доступом, якою потім скористалися російські спецслужбісти. Насправді газобалонне обладнання мало спрацювати для підсилення вражаючої дії вибуху, а за допомогою відеопристрою рашисти стежили за паркуванням фургона на місці запланованого теракту. Після виготовлення СВП фігуранти заклали його всередині фургона і швидко залишили локацію. Далі рашисти дистанційно підірвали авто. Під час обшуків за місцями тимчасового проживання зловмисників виявлено комплектуючі до саморобної бомби, камери відеоспостереження та сім-карти, які готувалися для нових терактів. Наразі слідчі Служби безпеки повідомили обом агентам про підозру за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Затримані перебувають під вартою. Їм загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна. Комплексні заходи проводили спільно зі співробітниками Національної поліції, слідчими Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області за процесуального керівництва прокуратури.
💔 Він провів близько 4000 днів на «нулі» і тепер його ім'я має бути закарбоване в історії держави, за яку він віддав усе своє життя — друзі, просимо кожного, хто може, підписати петицію щодо присвоєння посмертного звання Героя України Андрію ІвановуЦе були 11 років безперервної боротьби, у самому пеклі війни, Андрій був на передовій з першого дня вересня 2014 року. Він залишався вірним 92-й штурмовій бригаді до останнього подиху.«Іспанець» був командиром, який не просто віддавав накази, а закривав собою підлеглих. Вступаючи у нерівні бої з дронами лише зі стрілецькою зброєю, він знешкодив десятки цілей, рятуючи життя побратимів. Свій останній бій Андрій прийняв 25 жовтня 2025 року під Покровськом, далі місяць важкої боротьби за життя і серце Героя зупинилося 22 листопада, за три дні до свого 46-річчя.Він поклав найцінніше за нашу можливість дихати вільно, а вам потрібно лише 2 (!) хвилини, щобпідписати петицію №259672про присвоєння Андрію Іванову звання Героя України (посмертно).🇺🇦Реальна Війна | Підписатись
— Чому саме піхота? — розмірковує командир механізованої роти 41-ї окремої механізованої бригади, лейтенант із позивним «Іскра». — Я ще зі школи бачив себе лише піхотним офіцером. Обрав цей фах у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, хоча переді мною, юнаком із Кіровоградщини, були відчинені двері чи не всіх факультетів. Але я знаю, що навіть у XXI столітті новітніх технологій і техніки першими лінію фронту тримають на собі хлопці в окопах.«Іскра» не з чиїхось слів знає, що таке бій. Ще 18-річним курсантом він разом із такими ж ровесниками захищав від ворога Ірпінь і Бучу, не підпускаючи окупантів до Києва. Під час боїв за Ірпінь «Іскра» отримав поранення: «Я перебував на позиції й напередодні обстрілу спустився до побратима. І саме в цей момент до нас прилетіла 120-міліметрова міна. Дісталося мені добряче, але могло бути значно гірше. До речі, напередодні я врятував з Ірпеня цілу родину — подружжя пенсіонерів і молоду жінку, певно, їхню доньку. Ледь не за руки, дочекавшись зручної нагоди, вивів їх у безпечне місце через міст, який постійно обстрілювали і над яким висіли ворожі БПЛА. От Бог і віддячив мені за доброту та небайдужість».Після одужання та дострокового випуску з академії офіцер-доброволець обрав для служби 41-шу окрему механізовану бригаду. Каже, хотів бути ближче до земляків із Кіровоградщини. Почав службу командиром взводу, згодом був призначений командиром роти й далі захищає Україну.«Іскра» пояснює: у його підрозділі служать чимало чоловіків, які за віком могли б бути батьками молодому лейтенанту. Та всі вони поважають досвід і мужність свого командира, а він відповідає на це добром і людяністю.— Головний принцип піхотного офіцера — завжди бути поруч із підлеглими, особливо на передовій, у небезпеці, — каже «Іскра». — Щоб ніхто ніколи не дорікнув: мовляв, а де ти був? Ти там був? Я це можу сказати з гордістю. До речі, мій батько, старший сержант, теж нині захищає Україну. У нього такий самий життєвий і людський принцип. Як я можу чинити інакше?41-ша окрема механізована бригада#УкраїнськеВійсько #ЗахищаємоСвоє
«Пам'ять не скасовують постановами»: військових обурило рішення Верховного Суду, який визнав незаконною передачу ділянки під меморіальне кладовищеЗахисники називають це плювком в обличчя полеглих героїв і наругою над їх пам’яттю.«Памʼять не скасовують постановами. Полеглих не «переносять» — їх шанують. Наші побратими, які повернулися на щиті, не повинні ставати заручниками порожніх суперечок і відвертого блюзнірства», - заявив 1-й окремий штурмовий полк Сухопутних військ ЗСУ, який є спадкоємцем легендарного батальйону "Вовки Да Вінчі".«Складається враження, що не всі посадові особи та представники судової гілки влади пам’ятають, що в Україні триває війна. Кожен українець, який сьогодні має можливість працювати у безпечному кабінеті чи жити у мирному місті, перебуває у неоплатному боргу перед тими, хто захищає це право ціною власного життя. Ми закликаємо до негайного вирішення ситуації, щоб пам’ять про захисників України була вшанована належним чином, а не похована під стосами судових паперів», - закликає командування Десантно-штурмових військ ЗСУ.Сотні матерів, дружин та дітей чекають на створення Національного меморіалу. Рішення, що ґрунтуються виключно на юридичному формалізмі – болючий удар по тих, хто вже віддав державі найдорожче.«Вибух мозку. Панове у мантіях! Далі мало б бути на адресу суддів купа літер французькою, та й зі статевим нахилом, з закликами схаменутися, з погрозами повернутися і таке інше. Йух ви вгадали, розпорядники долі. Я обіцяв, і не лізтиму у політику. Я не обіцяв, що терпітимемо паскудство та наругу над памʼяттю наших загиблих воїнів. Памʼятаємо кожного поіменно. Героїв і кривдників», - написав командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді.«Право загиблих на гідне почесне поховання не може бути «помилкою в оформленні». Коли суд скасовує створення Національного меморіалу через процесуальні деталі — це більше, ніж формальність. Це рана», - закликала переглянути судове рішення 82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада.🇺🇦Реальна Війна | Підписатись
«Я мрію зустріти світанок у своїй рідній українській Ялті. Для мене це найкраще місто на планеті», — зізнається Ігор на псевдо Октан.Ігор — кримчанин із тривалим бойовим досвідом. До лав Збройних сил України долучився ще у 2014 році, згодом повернувся до цивільного життя. На початку повномасштабного вторгнення рф знову домігся зарахування до війська.«Для мене було принципово мобілізуватися. Це був мій сигнал Верховному Головнокомандувачу: я тут і готовий захищати Україну», — згадує Октан.Службу розпочав розвідником у складі одного з новосформованих стрілецьких батальйонів. Брав участь у звільненні Київщини, воював на Донеччині. Паралельно зі стрілецькими завданнями опанував роботу з БпЛА.У 2024 році перевівся до батальйону Berlingo. Брав участь у відбитті прориву окупантів поблизу Очеретиного, знищував ворога в районах Макіївки та Невського.За проявлену мужність нагороджений відзнакою «Золотий Хрест».Сьогодні Ігор передає свій бойовий досвід новачкам і навчає їх роботі з БпЛА.«Коли бачу, що мої учні вже за півтора місяця знають дисципліни краще за мене, — я ними пишаюся. У нашому полку є якісна підготовка, професійна психологічна підтримка та обов’язкова декомпресія після бойових завдань», — каже Ігор.210-й Окремий Штурмовий Полк#УкраїнськеВійсько #ЗахищаємоСвоє🇺🇦Твої люди, твій колектив, твої друзі:✔️https://army.gov.ua/✔️https://recruiting.mod.gov.ua/ чи✔️https://lobbyx.army/
Лінія 112 працює в режимі прийому повідомлень про відсутність тепло-, водо- та електропостачання. Ми залучили до роботи додаткових операторів, аби оперативно опрацьовувати не лише звернення до екстрених служб - рятувальників, поліції, медичної допомоги чи газової служби, а й отримувати інформацію щодо критичної ситуації у домівках громадян. Ці дані оператори невідкладно передають до штабу з ліквідації наслідків російських обстрілів енергетичних обʼєктів у місті Києві та комісії ТЕБ та НС для швидкої організації допомоги людям у нинішніх складних умовах. Оператори надаватимуть інформацію про найближчий пункт незламності чи місця обігріву. І за потреби скеровуватимуть екіпажі екстрених служб.Нагадую, що навіть за відсутності мобільного звʼязку можна звернутися на 112. Для цього підключіться до мережі WI-Fi (доступно в пунктах незламності, торгових центрах, медичних закладах тощо), завантажте застосунок 112 Ukraine та авторизуйтеся. А ще краще - завчасно встановіть застосунок. 🔍 Ми - поруч. Виявляємо, реагуємо, підтримуємо. Допомога буде там, де вона потрібна.
Ілля на псевдо «Шева». До війни його світ був про культуру, сцену й людей. Ілля навчався в коледжі культури та мистецтв за спеціальністю режисер. Працював різноробочим, згодом – художнім керівником у будинку культури. Організовував заходи, свята та благодійні події на підтримку ЗСУ. Робив те, що вмів найкраще, – об’єднував людей.У 2025 році він став до лав Збройних Сил України. На той час йому було лише 23 роки. Без гучних заяв, із простим і чесним рішенням: «стати на бік своєї країни, щоб знищити ворога і вигнати його з нашої землі».«Зараз я на своєму місці», – додає Ілля.Про свій позивний говорить чітко: «“Шева” – від міста Канів, де я народився і де спочиває Тарас Григорович Шевченко. Це символ, корінь, нагадування, за що і за кого ти стоїш».Про побратимів говорить із гордістю:«Сильні духом, професійні, надійні. Ті, кому можна довірити життя».Вдома на нього чекають рідні та близькі.Головна мотивація «Шеви» – знати, що ти робиш для своєї країни щось справді важливе.«Найприємніші спогади зі служби – це люди», – говорить Ілля. – Коли тебе оточують люди, яким ти можеш довірити своє життя, — страх згорає».104-та бригада тероборони ЗСУ "Горинь"#УкраїнськеВійсько #ЗахищаємоСвоє #СвоїЗавждиЧекають
Максим на псевдо «Шор» родом із Чопа. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення він ухвалив рішення долучитися до територіальної оборони. Підписав контракт і очолив медичну службу 68-го батальйону 101-ї окремої бригади Сил ТрО ЗС України.«Я розумів, що повномасштабне вторгнення буде, тому заздалегідь прийняв рішення долучитися до ЗСУ. Обрав 68-й батальйон територіальної оборони, який дислокувався в Ужгороді та формувався переважно з жителів міста і району. Якщо вже доведеться воювати, то краще разом із земляками. Саме тому в нас у бригаді дуже дружні підрозділи, сильні взаємопідтримка і взаємовиручка. А на війні це надзвичайно важливо», — пояснив «Шор» свою мотивацію.Із квітня 2022 року разом зі своїм батальйоном він перебуває в зоні бойових дій на Донбасі. Відтоді, разом із побратимами, пройшов Донецьку, Харківську та Сумську області. Нині майор медичної служби «Шор» очолює медичну службу всієї бригади.101 окрема бригада Територіальної оборони Закарпаття #УкраїнськеВійсько #ЗахищаємоСвоє👉Приєднуйся до найкращих:✔️https://army.gov.ua/✔️https://recruiting.mod.gov.ua/ чи ✔️https://lobbyx.army/
«Обнулителі»: як російська армія вбиває саму себе — страти, катування і “м’ясні штурми” проти власних солдатівВійна росії проти України відкрила не лише масштаби зовнішньої агресії, а й безпрецедентну внутрішню деградацію самої армії агресора. Поки офіційна пропаганда продовжує транслювати «героїчні подвиги», журналісти викривають зворотний бік цієї системи — страти, катування, “м’ясні штурми” і показові розправи над власними солдатами.Зокрема, російський штурмовик 80-го танкового полку 90-ї танкової дивізії угруповання "Центр" із позивним «Фікса» розповів журналістам «Верстки», що у червні 2025 року відмовився від завдання "розкривати вогневі позиції" ЗСУ без бронежилета та зброї. Така роль у російських військових називається "маячок" – коли солдата роблять живою приманкою, посилають уперед, щоб спровокувати супротивника відкрити вогонь. "Ти просто біжиш в один кінець, ззаду стоїть загороджувальний загін. Твій єдиний шанс вижити – це отримати поранення та потрапити в полон до х***ів", – пояснює росіянин.
30 серпня російська пропаганда поширила звіт начальника генштабу зс рф щодо “підсумків весняно-літньої кампанії 2025 року”. В його основі – спроби видати бажане за дійсне та відверта брехня. Адже через три з половиною роки повномасштабної агресії кремля його чергова “сезонна” наступальна кампанія закінчилася практично нічим.Попри заяви герасимова, російські війська не здобули повний контроль над жодним великим містом. Натомість, із початку року в безглуздих боях на Харківщині, Луганщині та Донеччині росіяни втратили майже 210 тисяч своїх солдатів убитими та пораненими, знищено та пошкоджено 2174 бойові броньовані машини, 1201 танк, 7303 артилерійські системи та 157 реактивних систем залпового вогню.Фейкові реляції противника про “зони безпеки” в Сумській і Харківській областях – ніщо інше, як намагання приховати провали операцій, які обернулися для ворога глухим кутом і десятками тисяч втрат.За цей рік лише в операційній зоні УВ “Курськ” наші воїни ліквідували 19 080 бійців, ще понад 25 тисяч отримали поранення. Натомість сьогодні, українські війська ведуть активні дії на Сумщині, де звільнили Кіндратівку й Андріївку, витісняють противника з інших прикордонних населених пунктів.Подані окупантами цифри щодо захоплених територій і населених пунктів суттєво завищені. Водночас 100% підтверджений результат, якого досягли росіяни з початку 2025 року, – це їх загальні втрати понад 291 тисяча солдатів убитими й пораненими. Масове нагородження 120 тисяч російських вояків лише підтверджує масштаби втрат.Щодо “високоточних ударів” країни-агресора “виключно по військових об’єктах” – ціну цієї похвальби знають тисячі мирних українських мешканців, які щодня втрачають свої домівки, рідних та близьких. Де впаде російський “Іскандер” – там і “опиниться” "командний пункт ЗСУ" або "база іноземних найманців”. Наслідок постійних порушень росією міжнародного гуманітарного права – людські життя. Так, лише невибіркова атака рф на Київ 28 серпня вбила 25 цивільних, серед них – четверо дітей.Теза про “знищення української ракетної промисловості” також є пропагандистською ілюзією. Регулярні влучні удари по військових об’єктах углибині росії – найкраще спростування кремлівських байок.Підсумковий звіт генерала герасимова – типовий зразок агресивної кремлівської брехні та пихи.Українські Сили оборони тримають фронт, нищать і виснажують окупанта та доводять: жодна кремлівська пропаганда не приховає провалу російської весняно-літньої кампанії 2025 року.
